Конфлікт політичних сил в Україні набув міжнародних масштабів. Попри всі запевнення Посла Росії в тому, що його країна має достатньо власних справ, щоб не втручатися у внутрішні справи України, це сталося. В.Черномирдін міг, звичайно, про це й не знати, та під час виборів-2004 опоненти В.Ющенка були найбільш частими гостями в резиденціях саме цього російського посадовця.

Як нам стало відомо з достовірних джерел, в перші години після оголошення Указу про розпуск парламенту в таборі коаліції відбувалася повна паніка, заспокоїти котру змогла тільки «допомога» з Москви. Вона заключалася в тому, що вже знайома абревіатура ЄЕП (Єдиний Економічний Простір) була доповнена ще однією буквою П – ЄЕПП (Єдиний Економіко-Політичний Простір). Саме таким чином було створено російсько-український відповідник «Комітету Порятунку», в якому, втім, не знайшлося місця для слова «національний». Основна мета діяльності ЄЕПП - керівництво діями коаліції у протистоянні з опозицією.

З російської сторони до складу комітету входять Перший заступник Голови Уряду Російської Федерації Дмитро Медвєдєв та Заступник Голови Адміністрації Президента РФ Владислав Сурков. Від української коаліції участь приймають екс-голова Адміністрації Л.Кучми Віктор Медведчук та віце-прем’єр з гуманітарних питань Дмитро Табачник.

ЄЕПП за свідченнями наших джерел працює у постійному режимі і навіть має свій документ – інструкції, котрі передаються безпосередньо в Київ, в офіс Партії регіонів. Саме там збираються лідери коаліції.

Приписи, подані в таких інструкціях, виконуються коаліціантами неухильно. Як свідчать наші джерела, однією з основних вимог перед створенням ЄЕПП саме і було зобов’язання неухильно виконувати інструкції негайно після їх надходження. Іншим важливим пунктом домовленості є «погодження всіх без винятку кроків представників Коаліції Національної Єдності зі штабом ЄЕПП».

Існування ЄЕПП свідчить про те, що криза в Україні вже вийшла за рамки однієї держави. Пряме втручання РФ у внутрішню політику України нагадує 2004 рік, проте за своєю агресивністю та зухвалістю набагато перевершує події трирічної давнини.

Якщо ж події розвиватимуться так і надалі і факт участі Росії як провокатора політичної кризи в Україні залишиться поза увагою в тому числі і світової громадськості, не виключеним є факт, що вже зовсім скоро Росія матиме нового, 87го суб’єкта Федерації, а слово Україна буде вживатися виключно як прикметник і тільки поряд з іменником Республіка.

ДОВІДКА:

За свідченнями російських колег, саме Д.Мєдвєдєв з російських політиків є найбільш близьким до президента Путіна. Ця людина курує найприорітетніші напрямки діяльності російського президента – компанію «Газпром» та українську політику – достатньо згадати дзвінки Д.Мєдвєдєва В.Януковичу перед голосуванням кандидатури В.Огризка.

Що ж стосується В.Суркова, то за деякими свідченнями, саме йому і капіталу «Альфа-банку» завдячує обранням російський президент. Наші російські колеги стверджують, що саме за ефективну допомогу у виборчій кампанії В.Сурков та ще два його співробітники по російському «Альфа-банку» стали заступниками голови адміністрації В.Путіна.
В.Сурков починав політичну кар’єру в рекламному бізнесі, рекламуючи кооператив «Менатеп» М.Ходорковського. Він також забезпечував інформаційний супровід відставки Б.Єльцина та вибори В.Путіна. За нашою інформацією, саме В.Сурков повністю відповідає за висвітлення в російських та частково українських ЗМІ протистояння коаліції та опозиції в Україні.

Що ж стосується українських фігурантів справи, то про їх зв’язки з Росією взагалі і з адміністрацією російського президента зокрема вже було дуже багато написано. Слід відмітити проте, що саме дует Медведчук-Табачник відповідав за зв’язки з росіянами під час виборів-2004.