Партія Регіонів вкотре довела, що вона – найкращий раціоналізатор політичної боротьби. Саме Партія регіонів вдосконалила методу Олександра Волкова – “купи собі кусочок Верховної Ради”. Дійсно, для чого витрачатися на вибори, якщо народного депутата України максимум за 2-3 мільйони доларів (посаду, кусочок бізнесу) можна прикупити, не виходячи з кабінету Клюєва. Проте, у “донецьких” переможний характер – не прийнято зупинятися на малому. Практику, апробовану на депутатах-перебіжчиках з БЮТ і НУ, було активно поширено на інші інститути влади – зокрема, на Конституційний Суд.

Звичайно, суддя Конституційного Суду – це не якийсь народний депутат Ковтуненко чи Ігнатенко, тут ставки значно вищі. Але й людей тут значно менше – всього-то 18 чоловік. Та й не потрібно всіх скуповувати, достатньо дві третини. Злі язики кажуть, що на “рєшєніє вопроса" Конституційного Суду сьогодні виділено 600 млн.грн. Це велика сума, але якщо зважити, що Конституційний Суд – це можливість визнати неконституційним Указ Президента України про розпуск ВРУ, остаточно “легалізувати” Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року (про конституційну реформу), то вартість не така вже й велика. Дєлов-то на копєйку, - якийсь “Луганськтепловозик”...

Попередня наша публікація була присвячена факту прийому-передачі хабара між заступником міністра Кабінету міністрів України, а за сумісництвом – “смотрящою” за Конституційним судом від Партії Регіонів, Оленою Лукаш та заступником Голови Конституційного суду України Сюзанною Станік. Багато з наших читачів засумнівалися у правдивості даної інформації. Мовляв, не може О.Лукаш говорити “Донбас порожняк не гонит”. На жаль, може. Самі здивувались.

Як може взяти хабар і Сюзанна Станік. Нас, наприклад, у цьому аудіо- записі здивувало інше – чому Лукаш “тикає” Сюзанні Станік. Все-таки Сюзанна Романівна їй в матері годиться. Йдеться не лише про різницю в біологічному віці; між Станік і Лукаш “дистанция огромного размера” і у життєвому досвіді. У тому числі в прокручуванні “крупних сум” в доларах США і в оборудках з нерухомістю.
Сюзанна Станік починала свою кар’єру зі Львова. Київський період її кар’єри тісно пов’язаний спочатку з Пустовойтенком, а пізніше – з братами Медведчуками, Тигіпком та іншими ранніми “кучмістами”. Саме за їх сприяння у 1994 році С.Станік стала заступником міністра юстиції. Але ненадовго. Конфлікт з тодішнім міністром юстиції Сергієм Головатим призвів до того, що Станік у 1996 році була переведена на іншу посаду – Міністра у справах сім’ї і молоді. Після відставки у 1997 році Головатого Сюзанна Романівна повертається у рідне Міністерство юстиції у ранзі міністра.

Міністерство С.Станік на посаді міністра юстиції України ввійшло не лише в біографію Сюзанни Романівни, а й в історію української “прихватизації” як одна з найколоритніших сторінок. У 1999 році С.Станік “пробила” Постанову КМУ “Про створення спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст”.

Це підприємство займалося реалізацією арештованого та конфіскованого майна. Щоб зрозуміти, що це означає, наведемо кілька цифр: 49% ЗАТ СП “Росава” через “Укрспецюст” продано за 5 мільйонів гривень – у той час як експерти оцінювали даний пакет мінімум в 100 млн. грн.; вексель ВАТ “Шебелінканафтогаз”, яку оцінювали в 170 млн.грн., продано за 4 млн. грн. Це далеко не всі операції, таких близько сотні. Об’єкти продавались за 4-30% їх номінальної вартості. Міністерська каденція С.Станік мала наслідком порушення близько 40 кримінальних справ.

В один момент могли прийти і за Сюзанною Романівною. Тому, використовуючи зв’язки з середовищем Л.Кучми, С.Станік “спригнула с этого поезда» і перейшла на дипломатичну роботу. Здавалося б, посол у Швейцарії – це не СІЗО Лук’янівської в’язниці. Але, як свідчать очевидці, С.Станік дипкар’єра не особливо приваблювала. Всіма силами вона намагалась повернутись в Україну – звичайно, не на посаду прибиральниці.

Як свідчать злі язики, у 2004 році, “відстебнувши” 5 мільйонів доларів, С.Станік була призначена суддею Конституційного Суду за квотою Президента України (тоді ним був Л.Кучма). Нібито посильну допомогу у цьому призначенні надавав не хто інший як Сергій Васильович Ківалов (більше відомий в народі як “Підрахуй”).

І от з людиною, біографія якої гідна мафіозної оди, у квітні 2007 року розмовляє Олена Лукаш, 1976 року народження, яка їй безсоромно “тикає”... Ми також спочатку не повірили у правдивість даної історії. Однак знаючі люди повідомили про деякі бракуючі частини мозаїки.

Нібито матеріально С.Станік сьогодні у не найкращому стані. Та й документи – річ уперта. І свідчать вони, зокрема, про те, що в час, коли могла відбутися розмова із дачею хабаря у ході переговорного процесу з “донецькими” (яких представляє О.Лукаш), приватна власність заступника Голови Конституційного Суду Сюзанни Станік суттєво збільшилась.


28 березня 2007 року приватний нотаріус Сотникова посвідчила Договір дарування. Відповідно до цього договору, Оксана Федорівна Антошко “подарувала” Сюзанні Романівні Станік дві квартири (№27-28) за адресою Нестерівський провулок, 6. Вибір Сюзанни Романівни можна лише схвалити – придбані для неї дві квартири в одному будинку на одному поверсі у Нестерівському провулку поблизу Львівської площі – це Вам не зелені папірці з великою схильністю до девальвації.

Місце дуже зручне – Нестерівський провулок знаходиться у центральній частині Києва. Є й інша зручність, для Сюзанни Романівни в її становищі абсолютно не зайва. Поруч з будинком Сюзанни Романівни – Свято-Покровський монастир (той самий, якому мер Черновецький нещодавно пообіцяв подарувати 7 кілограмів золота). З іншого боку, зовсім недалеко від будинку Станік, на вул. Смірнова-Ласточкіна, знаходиться побудований у модерному стилі греко-католицький собор. Тому, якщо Сюзанна Станік (в дівоцтві – Антошко), зважаючи на львівське походження, вважає себе греко-католичкою, то може відмолювати свої гріхи і у храмі святого Василія.

Ріелтори оцінюють сукупну вартість новопридбаних для С.Станік квартир в 2 мільйони доларів.
Одним словом, вітаємо, Сюзанна Романівна...



Також на цю тему читайте:

ОЛЕНА ЛУКАШ ДАЛА ХАБАРА ЗАСТУПНИКОВІ ГОЛОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ СЮЗАННІ СТАНІК

"КВАРТИРНЕ ПИТАННЯ" У СІМ’Ї СТАНІК