4 травня настав переломний момент у політичному протистоянні в Украні. Партія регіонів нарешті зробила той крок, який була вимушена зробити: визнала дострокові вибори до ВРУ та погодилася брати у них участь. Це було передбачувано. Такою само передбачуваною була і реакція сателітів ПР, її співучасників в парламентській коаліції.

Дію ПР можна визначити по-різному: як зраду, як сепаратний мир, просто як примирення з законодавством у вигляді Указу Президента. З точки зору ж комуністів та соціалістів, лідери Партії регіонів просто «кинули» їх, примусивши найближчим часом знову змагатися за прихильність народу на виборах. І якщо КПУ поки що має шанси на таку прихильність, то СПУ опинилася у дуже невигідному становищі – за даними соцопитування, проведеного КМІСом 14-19 квітня, за неї готові віддати свої голоси лише 1,2 % населення

Отже, у коаліції настав повний розбрат, що ще раз свідчить про її як про об’єднання, створене лише з метою отримання влади – без внутрішніх узгодженостей. Раїса Богатирьова, представляючи Партію регіонів і прагнучи хоч якось зберегти обличчя, заявила, що її партія «прийняла виклик», «зробила вибір як європейська політична сила» і ось саме з такими мотивами визнає дострокові вибори. Що ж, чудово, що ПР все ж спромоглася на «європейський вибір», після того як так активно його заперечувала, однак, говорячи про виклик, пані Раїса дещо полестила цій партії. Справа в тому,що в Партії регіонів насправді не було особливого вибору, і визнання дострокових виборів з її боку – не геройський крок, а вимушена необхідність. Це стало зрозуміло, як тільки Президент оголосив, що не відступиться від своєї позиції в даному питані – а він мав на це право. Вибір, що стояв перед Партією регіонів, був виконувати чи не виконувати нормативно-правовий акт, неконституційність якого так і не спромігся довести Конституційний суд. Цілком зрозуміло, що ПР, аби не дискредитувати себе повністю і назавжди, обрала перше. Але тут-то і проявилися внутрішні конфлікти як у коаліції, так і в самій Партії регіонів.

Чи не найпершими, звісно, відреагували соціалісти, яким так не хочеться втрачати депутатські мандати. Василь Волга, який недавно так активно лаяв у буквальному значенні цього слова В. Ющенка, був змушений переключитися на своїх колишніх партнерів – і назвав дії Партії регіонів зрадою. Тут хочеться запитати – що, вона домовлялася з СПУ про спільне ігнорування чинного законодавства? Адже зрада означає порушення домовленостей, яку домовленість порушила ПР зараз, вчинивши відповідно до вимог права?

Своєрідною відповіддю на це прозвучали слова М. Чечетова про те, що не виключається можливість утворення блоку Партії регіонів з Комуністичною та Соціалістичною партією. Що, таким чином ПР намагається відновити стосунки з уже колишніми союзниками? Втім, побачимо, чи схоче Мороз блокуватися зі «зрадниками». А поки що хочеться відмітити фразу Чечетова про те, що "всі хочуть до нас у блок". Враховуючи те, що крім СПУ та КПУ жодна партія у якості потенційного кандидата названа не була, видається дивним розуміння одного з лідерів ПР поняття «усі». Що це, спонтанна і непродумана pr-заява?

Відмітимо ще одну цікаву заяву, на цей раз політолога - Володимира Малинковича. В своєму інтерв’ю виданню ForUm він проміж усього іншого сказав, стосовно входу з політичної кризи, що «вступати в переговори з Президентом – аморально». Враховуючи, що Міжнародний інститут гуманітарно-політичних досліджень, директором українського філіалу якого і є В. Малинкович, є проектом Москви, неважко зрозуміти чию ж позицію він висловив. А отже, новина про примирення ПР з ідеєю дострокових виборів викликала незадоволення не лише Соціалістичної партії...

Наостанок вкажемо на прояв внутрішньої неузгодженості в Партії регіонів. Рішення її керівництва про домовленості з Президентом, мабуть, було прийнято спонтанно (ще були якісь сподівання на інший варіант?), або ж хтось просто не подбав про координацію дій – так чи інакше, не можливо не звернути увагу на коментар депутата від ПР О. Стояна, розміщений на офіційному сайті Партії регіонів і датований 4 травня: Мы последовательны в своей позиции, считаем, что оснований для досрочных выборов нет... Я расцениваю высказывания некоторых журналистов и политологов, которые советуют Партии регионов бросить своих союзников, как попытки расколоть Коалицию. Коалиция создана, она нормально работает, есть взаимопонимание, вы видите, как мы принимаем законы. Когда станет вопрос о выборах, тогда уже будем определяться с союзниками. А сегодня даже мысли такой не имеем, чтобы кого-то бросить. Нас недавно упрекали в том, что якобы Богатырева претендует на кресло Мороза, что разногласия - в самой партии. Раньше это называлось контрпропаганда. Это подбрасывают с определенной целью. Например, выписывают нам высочайшие рейтинги. Это все политические технологии. Таким образом была разрушена не одна Коалиция».

Дійсно, «тому що послідовний»...