.:РЕАЛЬНА ПОЛІТИКА:.. Кризовий сценарій у дії

Продовження. Початок див. Кризу замовляли?

Як виявилося, коаліція не дуже довго роздумувала над розробкою ефективної протидії сценарію Президента з врегулювання конфлікту. Вихід вони знайшли, на жаль, не в переговорному процесі та удосконаленні законодавства, а ...в реалізації плану криз.

Ми вже писали про так званий «кризовий план» і висловлювали великі підозри, що саме його найінтенсивніше розробляють у штабі регіоналів. Зокрема, план полягає у тому, щоб великою кількістю економічних, екологічних, енергетичних та подібних криз відвернути увагу від політичного протистояння і заодно поставити людей у більшу залежність від уряду – адже діяльність саме цього органу виконавчої влади є найвідчутнішою для загалу.

Наші припущення втім дістали підтвердження. За інформацією компетентних джерел, «кризовий план» дійсно втілюється сьогодні силами коаліції, більше того – він має своїх кураторів. Ними є вже «відомі» Ігор Шувалов та Андрій Клюєв. Та, вже за традицією коаліціантів, сценарій виконується з характерними проколами та ляпами – і саме систематизувавши їх можна пересвідчитися в достовірності даної інформації.

Першою такою великою кризою мала стати аварія «Столичного експресу», що сталася 2 травня. Цікавими є події, що її супроводжували – за короткий час після того, як стало відомо про саму аварію, одразу ж була висунута ідея навмисного виведення колії з ладу, а ще трохи пізніше – теракту. Інші версії навіть озвучено не було. Подив викликає і ставлення відповідальних за галузь чиновників до ЗМІ – вони з охотою роздавали коментарі, майже одразу було зібрано прес-конференцію. Проте... палицю таки перегнули – в ефірі телеканалу «1+1» міністр транспорту Микола Рудьковський називає те, що сталося, терактом і наголошує на тому, що саме політична ситуація в країні призвела до аварії. Від подальших завірянь в тому, що в усьому винні опозиція та Президент телеглядачів врятувала лише ведуча. Треба також зауважити, що сам характер пошкодження, яке, за словами залізничників, призвело до аварії, чітко вказував на те, що зловмисник був дуже добре знайомий і з облаштуванням колій, і з розкладом курсування потягів на ділянці. Це вже вчора визнали і самі залізничники, котрі заявили, що не виключають можливості участі своїх же колег у «теракті». Подив викликає ще й інше – подібні аварії все-таки трапляються час від часу в Україні, і природно, що повідомлення про них з’являються в ЗМІ, проте...попри відсутність жертв та усунення технічних наслідків, та інтенсивність інформації, котра публікувалася і до сьогоднішнього дня публікується засобами масової інформації, може свідчити про одне – цікавість до події «підігрівають»... Найяскравіший приклад тому – свіженький коментар О.Мороза про те, що аварія напряму пов’язана з політикою. Що ж, Олександр Олександрович не дуже і помиляється...

Випадок другий: вибух на газопроводі. Повідомлення про це теж промайнули в ЗМІ, хоча трохи згодом з’явилася вже заспокійлива звістка – аварію ліквідовано, все функціонує нормально. Ніби нічого суттєвого і не сталося – подібні вибухи, як ми з’ясували, відбуваються теж нерідко. Та знову дивує та увага, котра приділяється події – її дуже активно коментують, причому ЗМІ охоче публікують все нові і нові подробиці. «Діагноз», таким чином, лишається незмінним – інтерес до того що сталося також штучно підвищують. До речі, саме газета «Сегодня» (яка належить Р.Ахметову) приділила тому, що відбулося, найбільше уваги...

Як бачимо, коаліціанти поки не досягли успіхів у реалізації свого плану. На шляху їх виникли перешкоди, можливо, на їх погляд, досить банальні перешкоди. Перша з них і найбільш значуша – свобода слова в Україні, яка хоч і дала їм можливість тиражувати свої казки у численних ЗМІ, проте поставила щільний заслін із чесних жірналістів, котрі справедливо оцінили масштаб подій і висвітлювали їх відповідно до цього, а не керувалися чиїмись «порадами». По-друге, повідомлення про ці події все-таки потонули у вирі політичного життя в країні, і всупереч влаштованій коаліцією істериці пройшли не настільки відчутно і помітно для публіки, як планувалося. А в потязі, до речі, було повно людей, і ще стільки ж було в електричці, котра стояла на сусідній колії і на яку, як кажуть залізнички, зловмисники і мали намір спрямувати «Столичний експрес»...На щастя, лиха вдалося оминути. Та це в свою чергу спонукає до невтішної думки, що брак «сенсаційності» криз штовхне їх організаторів ще далі, до нових «звершень». Що ж буде далі, панове Шувалов і Клюєв?

Чи життя українця нічого вже не вартує для коаліції?! Невже політика, а точніше власна вигода стали над життям для однієї зі сторін політичного процесу?! Ці питання не мають лишатися без відповіді, проте, здається, вона очевидна. Як очевидно і те, що за такої ситуації, саме правоохоронні органи, прокуратура, СБУ мають взяти розслідування подій під свій контроль і вгамувати жагу деяких горе-політиків іти по трупах.

P.S. Олександр Мороз вже поспішив заявити, що аварії зорганізовані спеціально для звинувачення Кабінету Міністрів у бездіяльності. Вміння Сан Санича знаходити потрібні слова викликає захоплення, проте вже дуже довго він тягнув з такою «потрібною» для коаліції заявою...і до того ж, чи не простіше уряду було б дійсно належним чином виконувати свою роботу – може тоді б і подійних аварій не відбувалося, і не потрібно було б відбиватися від вітряків?..

Славко Кравчук