За інформацією, отриманою з конфіденційних джерел, російські спецслужби виявилися неготовими до сценарію розв’язання політичної кризи, запропонованого Віктором Ющенком. Звістка про те, що Віктор Ющенко 4 травня домовився з В.Януковичем, була громом серед ясного синього Майдану.

Наше джерело у середовищі "регіоналів", задіяних у роботі з росіянами і активно залучених до відповідних "тусовок", стверджує: у Москві, починаючи з 27 квітня ц.р., відбулися інтенсивні консультації за участю Першого віце-прем’єр-міністра Російської Федерації Д.Медведєва щодо вирішення “українського питання” (ми маємо більш-менш детальну інформацію про чотири таких зустрічі спеціалістів з “українського питання”, але ця інформація неповна).

Повідомляється, що до консультацій також був залучений відомий архітектор поразки Януковича на виборах 2004 року Глєб Павловський (зустріч з Павловським нібито відбувалася у підмосковному санаторії “Chalet Margeaux” по Рубльово-Успенсьому шосе).

Правда, лінія Павловського не знайшла підтримки у Кремля. Як стверджує наше джерело, Павловський запропонував активно підтримати позачергові вибори в Україні – “чорний технолог” переконаний, що позачергові вибори дозволять реалізувати його ідею просування до українського парламенту “міноритаріїв” з числа проросійських радикалів.

Зокрема, Павловський виступив активним лобістом підтримки (у т.ч. матеріально-фінансової) прогресивно-регресивних соціалістів Наталії Вітренко. До речі, виявилось, у росіян до Вітренко досить прохолодне ставлення. Принаймні, на консультаціях представник одного з Інститутів Російської академії наук зробив закид Наталії Михайлівні у ... пролукашенківських симпатіях.

Результатом дискусії стала вимога до Януковича і партій Коаліції національної єдності щодо відкликання будь-яких проектів позачергових виборів. Як стверджує наш інформатор, поки що Росія не має системного сценарію українських подій. Але є певний план заходів з послаблення пропрезидентських сил. Російський план – це план розхитування човна української опозиції за рахунок ведення цільових інформаційних кампаній.

Як стверджує наше джерело, основні зусилля будуть спрямовуватися на те, щоб посварити лідера БЮТ Ю.Тимошенко і главу Секретаріату Президента В.Балогу (до слова, у кремлівській уяві саме ці дві фігури є сценаристами президентського квітневого наступу).

У цьому зв’язку, у найближчі 10 днів треба очікувати таких інформаційних “видувань” з боку підконтрольних росіянам і коаліціянтам джерел (крім того, ці посили будуть доноситись і в “конфіденційному” режимі):

1) Секретаріат Президента через посередництво Ю.Єханурова нібито веде сепаратні переговори з Партією Регіонів про створення парламентської більшості у майбутньому парламенті (не виключено, що ноги минулотижневих чуток про активізацію Єханурова у стосунках з “регіоналами” ростуть саме з цього плану);

2) В.Балога нібито має плани стати Прем’єр-міністром України у випадку створення широкої коаліції за участю Партії регіонів та “Нашої України” (поки що цей посил вкинуто лише як одну з версій у "експертному опитуванні" в газеті "Сегодня"; не виключено, що про нібито наявність таких “претензій” Балоги ми почуємо більше ближче до кінця місяця).

З іншого боку, спеціально для пропрезидентського середовища кремлівські технологи підготували кілька “цікавинок” про Ю.Тимошенко:

1) Ю.Тимошенко нібито проводить консультації з Президентом щодо зміщення з посади Глави Секретаріату Президента В.Балоги і заміни його нинішнім главою Київської ОДА В.Ульянченко;

2) Ю.Тимошенко нібито свідомо провокує кризу і у вирішальний момент її фракція візьме участь у голосуванні про призначення позачергових президентських виборів;

3) Ю.Тимошенко нібито веде переговори з Ахметовим щодо початку процедури усунення з поста Президента В.Ющенка у порядку імпічменту.

Іншу лінія протидії “помаранчевим” росіяни бачать у руйнуванні іміджу В.Балоги і Ю.Тимошенко. Основними напрямами дискредитації кремлівські технологи бачать знаходження “доказів” зв’язків пропрезидентських і опозиційних лідерів з криміналом і зловживань членів сім’ї політиків.

У цей сценарій вкладається і повідомлення джерел з МВС і ГПУ про створення у квітні у МВС "групи Білозуба" для цілеспрямованої дискредитації команди Президента і лідерів опозиції. Щоправда, до створення такої групи "донецькі", схоже, додумались самі: впадає в око, що вона почала діяти до підписання Указу Президента про розпуск ВР і початку активної роботи російської групи, яку умовно називають "Єдиним економічно-політичним простором".

Або створення такої групи пропонувалося росіянами ще у "мирний" час повзучої узурпації влади "антикризовою коаліцією" – або зараз росіяни використовують цю групу як "місцевий матеріал" для виконання своїх планів.

Як би там не було, зараз частиною російського плану є створення умов до розпаду “помаранчевих” блоків. Зокрема, на нарадах для українських виконавців російські "тренери" нібито наголошують на іміджевих ударах проти лідерів опозиції, особливо, проти керівника “Народної самооборони” Юрія Луценка.

Коли писався даний матеріал, ЗМІ повідомили про фактично підтвердження даного пункту сценарію. Голова Луганської обласної організації партії "Вперед, Україно!" В.Петрівний звинуватив лідера Блоку "Народна самооборона" Юрія Луценка в спробі захопити керівництво в партії.

Цікаво, що кремлівська сторона більше не ініціює фізичного усунення лідерів української опозиції. Після гучних заяв у Секретаріаті Президента і повідомлень ЗМІ, надто легко буде відповісти на питання про вірогідного замовника.

Більше того, наше джерело заявляє, що і Медведєв, і Сурков чітко висловлюються про утримання від силових дій, таких як замахи на лідерів опозиції. Це підтверджує нашу інформацію з інших джерел про те, що ідея замахів на Луценка, Балогу і Тимошенка генерувалась не в Кремлі, а насамперед в Україні; з-поза меж України ідею "нет человека-нет проблемы" підтримували лише кримінальні авторитети.

Така розбірливість кремлівських "тренерів" пояснюється дуже просто. Москва грає (або, принаймні, думає, що грає) в геополітичні ігри з ЄС і США. Для утвердження і легітимації свого впливу в Україні їй потрібна порівняно "чиста" перемога. Це зокрема означає утримання від дій, які змусили б європейців, а особливо американців, надто безпосередньо втручатися в українські події. До того ж, у Росії не хочуть повторення 2004 року і історії з отруєнням Ющенка. Росіяни переконані, що всі слов’янські народи поділяють російський стереотип про те, що "пострадавших жалеют".

Тому росіяни остерігаються робити з когось із українських опозиціонерів мучеників – і нібито вони досить жорстко заявляли про це українським виконавцям. Утім, вони не відмовлялися допомагати "меншим братам" у здійсненні акцій залякування. І коли нібито Янукович і Клюєв обговорювали можливість силового усунення Балоги і Луценка, І.Шувалов активно взявся їм підігравати.

Невідомо, куди могли завести ці ігри (адже на те, що не вигідно кремлівським чиновникам, цілком може піти "вольний корсар" на кшталт Шувалова – наприклад, аби "на кошках" відпрацювати чергову "технологічну родзинку"). Наше джерело з середовища ПР стверджує, що остаточна категорична заборона на ці ігри надійшла тільки після викривальних заяв посадовця з Секретаріату Президента В.Гелетея – і непрямого підтвердження правдивості його інформації шефом СБУ В.Наливайченком.

Проте, деякі положення російського плану дій, переданого нам нашим джерелом, показують, що він далекий від чистих інформаційних війн. До прикладу, тут є цікаві “рекомендації” далеко не інформаційного реагування:

1) здійснення резонансних злочинів у Луганській, Донецькій, Миколаївській областях та Кримській автономії, які мають бути списані на екстремістів з УНСО та партії “Свобода”. Нас насторожив такий підбір областей; скажімо, чому тут відсутні Харківська, Одеська, Запорізька області. Наш інформатор припускає, що це пов’язано з тим, що у цих областях вже є люди, які готові здійснити такі провокації;

2) інспірування аварій на залізничних шляхах і автомагістралях, які мають подаватися як провокації Секретаріату Президента;

3) провокації на мітингах коаліційних партій.

Щось нагадує із останніх подій, чи не так?

Одним словом, планів “громадйо”. І тільки від української громади залежить, наскільки тим, що сидять в Кремлі, вдасться реалізувати ці антилюдські плани. Майдан-2004 показав, що на кожного Павловського чи Шувалова з політтехнологіями може знайтися звичайний український дядько з прапором, наметом і мегафоном...