Угода у форматі Ющенко-Янукович-Мороз схоже стала початком розблокування політичної кризи в Україні. Проте, основою для цієї угоди є рішення про проведення позачергових виборів. Зауважимо, що 4 травня після консультацій з Президентом Віктор Янукович вже погодився на проведення позачергових виборів. Та не пройшло і тижня, як Янукович підтвердив давню тезу про те, що він господар свого слова: слово дав – слово забрав. Злі язики кажуть, що відмова Віктора Януковича 4 травня від своєї обіцянки пов’язана з російським фактором. Нібито саме росіяни в особі Дмитра Мєдвєдєва заблокували сценарій проведення позачергових виборів, як такий, що несе серйозні загрози “дружньому” росіянам режиму.

Тому сьогодні, коли помаранчевий електорат отримав позитив від політичної угоди про проведення виборів, можна засумніватися, чи вибори взагалі відбудуться.

Перші ластівки ревізії домовленостей вже є. Вчора лідер КПУ Петро Симоненко вже звинуватив Президента України у невиконанні домовленостей: “...Президент не дотримався домовленостей, бо він тільки призупинив дію тільки двох пунктів указу”. Та не це головне. Симоненко чітко заявив, що комуністи будуть готувати конституційне подання до Конституційного суду щодо неконституційності Указу Президента про дострокове припинення повноважень парламенту на підставі ст. 82 Конституції України.

Той факт, що КПУ – карликова партія з вимираючим електоратом, особливо не має заспокоювати. Симоненко є рупором радикальної альтернативи в парламентській коаліції і її поділяють не лише комуністи.

Проблема домовленостей між Президентом, екс-головою Верховної Ради та прем’єр-міністром у тому, що в Україні і поза її межами занадто багато політичних сил, не зацікавлених у позачергових парламентських виборах. Мотивація у всіх дуже різна.

Звичайно, найбільш незацікавленою у позачергових виборах є Соцпартія. Підписом Олександра Мороза під угодою не треба обманюватися. Позачергові вибори для нього, при найкращих розкладах (включення соціалістів до списку Партії регіонів), означають максимум членство у фракції Партії регіоні і виконання функцій, аналогічних тим, які виконує сьогодні у фракції Соцпартії колишній лідер партії “Громадський контроль” Василь Волга. У гіршому випадку, якщо Соцпартія вирішить іти на вибори самостійно, Морозу і його нукерам світить сусідство на маргінесі української політики з Наталкою Вітренко.

Проти проведення позачергових виборів однозначно проти виступить Партія промисловців і підприємців на чолі з “застьогнутим” Анатолієм Кінахом. Злі язики кажуть, що Анатолій Кирилович дуже шкодує, що так необачно вийшов з “Нашої України” напередодні політичної кризи. Зрозуміло, що про самостійне політичне плавання його партія може лише мріяти на пляжі на Сейшелах. Щодо включення у виборчі списки Партії регіонів, якщо вірити нашим джерелам із середовища регіоналів, то такі перспективи у п’ятій десятці списку має лише сам А.Кінах і, можливо, Володимир Заплатинський; про міністерство економіки колишній прем’єр Кінах також може забути.

Дивно, але ці політичні сили сьогодні не демонструють особливої активності у блокуванні виборчого процесу. Натомість активізувались комуністи. При тому, що перспективи Компартії на майбутніх виборах значно кращі – комуністи все-таки претендують на проходження до парламенту. При добрій виборчій кампанії вони можуть навіть набрати більше голосів, аніж це було на виборах 2006 року. Відгадку такої неадекватності окремі джерела пояснюють знову таки російським впливом. Як і очікувалося, інформація про “Угоду трьох” мала таку ж реакцію в середовищі “спеціалістів” з українського питання в Росії, як і домовленість 4 травня. Але якщо тоді росіяни напряму заявили своє незадоволення діями Януковича, то сьогодні провідником цієї реакції вибрана Компартія. Російська позиція - проста і зрозуміла: росіяни бояться, що незалежно від результатів, парламентські вибори 2007 року означають, що Президент отримує право подання кандидатури прем’єр-міністра і цього разу проросійський прем’єр не має жодних шансів.

Як стверджують наші джерела, є кілька напрямів, по яких буде працювати фракція КПУ щодо зівання виборів 2007 року: 1) у випадку прийняття Указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, оскарження його конституційності в Конституційному суді; 2) звернення до судів загальної юрисдикції щодо заборони Президентові видавати Укази про дострокове припинення повноважень парламенту; 3) шантаж Партії регіонів з вимогою до Віктора Януковича відкликати підпис під угодою (у цій ситуації не виключно, що такий шантаж буде синхронізований із Соцпартією).

Це означає, що ризиків проведення позачергових виборів на сьогодні є достатньо. Втішає лише те, що чомусь росіяни вже не домовляються про їх зрив з впливовою Партією регіонів, а з напівмаргінальними комуністами. Чому? На це питання у нас відповіді поки що немає.