.:РЕАЛЬНА ПОЛІТИКА:.. ШУФРИЧ Нестор Іванович

Незважаючи на всю зовнішню експресивність Нестора Івановича, про його життя відомо відносно небагато.
Сам Шуфрич свої біографії починає зі слів «член Політбюро СДПУ(о) з жовтня 1998 року», що може говорити про доволі специфічне розуміння ним своєї батьківщини. Однак життя Нестора Івановича розпочалося задовго до вступу в Соціал-демократичну партію України (об’єднану).

Нестор Іванович Шуфрич народився 29 грудня 1966 року в м. Ужгород.
Закінчив Ужгородський державний університет, за спеціальністю – історик. У 2004 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині».

Ще, можна сказати, з юних років «син пристаркуватої міліардерші», як називає себе Шуфрич, почав працювати, взявшись за перекладацьку діяльність – а уже за два роки змінив місце роботи і отримав гучні посади «радника», «комерційного директора», «президента» декількох спільних підприємств.

Приблизно в той час Нестор Іванович взявся і за освіту, вступивши до Ужгородського державного універститету. Нарешті, у 1996 році вперше проявилося справжнє покликання пана Шуфрича – політика – і він вступив до лав СДПУ(о). Тут його кар’єра теж склалася успішно – трохи менше, ніж за два роки він став заступником секретаря місцевого відділення СДПУ.

В той час, коли з лав СДПУ(о) масово виходили незадоволені авторитарною політикою В. В. Медведчука члени, Нестор Шуфрич проявляв до партії лояльність – чи то внаслідок істинних теплих почуттів до неї, чи то боячись покарання за зраду. Так чи інакше, у 1998 році він вперше став депутатов Верховної Ради України.Там він отримав долю від кількох дуже ласих шматочків, тобто членство в бюджетному комітеті та контрольній комісії ВРУ з питань приватизації.
У червні 2002 року Нестор Іванович зміг удруге повторити свій «ривок» і знову отримати депутатський мандат – цього разу вже самовисуванцем на повторних виборах у Черкаській області. Щоправда, його відданість СДПУ(о) це зовсім не ослабило.

Під час Помаранчевої революції Н. Шуфрич стає представником кандидата у Президенти В. Януковича у Верховній Раді та представляє його інтереси у Центральній виборчій комісії. Одного дня це «представляння» проявилося у стусанині та зірваній з Шуфрича сорочці, коли він «захищав» ЦВК від представників громадськості.

Після провальних для СДПУ(о) парламентських виборів 2006 року Н. Шуфрич був змушений на деякий час випасти з великої політики і перетворитися на діяча регіонального рівня. Однак воля В. Януковича знов винесла його нагору, призначивши зимою 2004 року міністром з питань надзвичайних ситуацій. На цій посаді пан Шуфрич визначив своїм головним завданнням недопущення трагедій, подібних до вибухів улітку 2006 році в Новобогданівці. Останні події – загибель і пораннення у Новобогданівці кількох військовослужбовців внаслідок тих-таки вибухів – свідчать, що це завдання вже близьке до провалу.

Н. Шуфрич цікавиться багатьма сферами бізнесу – виробництвом будматеріалів, приладобудуванням, машинобудівництвом, видобутком газу та нафти. В цих сферах у пана Нестора вже трапилося кілька проколів – так, у 2005 році правоохоронним органам стало відомо, що ліцензію на розробку Семеренківського газоконденсатного родовища була отримана структурами Нестора Івановича без проведення конкурсу. Також увагу публіки свого часу привернув увагу скандал, пов’язаний з оприлюдненням інформації про майно, оформлене на 72-річна матір Шуфрича – деяке фіктивне підприємство незаконно передало їй майно Ужгородського державного лісового господарства. Зараз втім, ми бачимо, що ці неприємності вже загладжено.

Нестор Іванович розлучений і має двох синів підліткового віку. Втім, це не заважає йому бути надзвичано популярним серед жінок. Чутки про його романи ходять постійно, раніше – коридорами Верховної Ради, тепер – Міністерства надзвичайних ситуацій. Найбільш відомий, але, звичайно ж, так і не підтверджений – роман Нестора Івановича з Юлією Володимирівною Тимошенко.

Нестор Шуфрич – безперечно, один з найбільш скандальних українських політиків. Дехто називає його «українським Жиріновським». Відомою є його надзвичайна експресивність та нахабність, однак багато хто визнає у Шуфрича наявність свого роду харизми, обумовленої тим, що Нестор Іванович завжди глибоко вірить в те, що говорить – що б саме він не говорив.

Народні прізвиська Нестора Івановича Шуфрича: Батхед, дане за іменем пришелепкуватого герою британського мультику, та Нестор-ураган, яке виникло на перших порах після призначення Нестора Івановича міністром з питань надзвичайних ситуацій.

Біографічна довідка

1985-1987 рр. – служба в армії.
1987-1988 рр. – перекладач торгівельно-побутового підприємства.
З 1989 р. – радник кооперативного об’єдаеея «Ретро», комерційний директор радянсько-австрійського підприємства СП «Текоп», президент СП «Вест-Контрейд».
З 1996 р. – член СДПУ(о)
З 1997 р. – заступник секретаря Закарпатського обласного комітету СДПУ (о)
березень 1998 – травень 2002 – народний депутат України третього скликання від СДПУ(о)
З жовтня 1998 р. – член Політбюро СДПУ(о)
березень 2003 – травень 2005 – заступник голови СДПУ(о)
травень 2003 року – кандидат в народні депутати України від СДПУ(о)
липень 2002 – березень 2006 року – народний депутат України четвертого скликання, самовисуванець.
березень 2006 року – кандидат в народні депутати України від «Опозиційного блоку НЕ ТАК!». Балотувався також в парламент АР Крим, Донецьку облраду та Одеську міськраду. Був обраний депутатом Верховної Ради АР Крим
З 12 грудня 2006 року – Міністр з питань надзвичайних справ України та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи.

Нестор Іванович – кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеню.