Ярослав Петрович Мендусь народився 1 січня 1960 року. Має вищу освіту. Про його діяльність до кінця 1990-х відомо надзвичайно мало. Свою біографію Ярослав Петрович складає, явно керуючись принципом мінімалізму, – з кількох рядків. Можливо, в його минулому є дійсно темні плями, можливо, він просто любить приватність.

Невідомо, як саме Ярослав Петрович потрапив у політику. Однак, те що він зміг досягнути в ній серйозних успіхів – безперечний факт. За деякими даними, колись Я. Мендусь працював в адміністрації Президента Кравчука, а потім обіймав посаду заступника керівника внутрішньополітичного управління адміністрації Президента Кучми. Зрештою, він залишив цю роботу, як кажуть, через «неможливість працювати від керівництвом голови адміністрації Д. Табачника». На той час це було сміливим кроком, який закривав Мендусю можливості подальшої кар’єри в політиці.

Сталося, втім так, що потім Ярослав Мендусь впав в око Олександру Морозу, який дав йому роботу радника і консультанта. Довіра Сан Санича Ярослав завоював швидко – і з усіх радників став першим. Навіть його посвідчення має відповідний номер. До обов’язків Ярослава Петровича входили і входять організація комунікації О. Мороза в середовищі політики, розробка іміджевих та рекламних ходів, поради Морозу в прийнятті принципових рішень. У 1999 році, Я. Мендусь, офіційно будучи прес-секретарем Мороза, займався всім цим в контексті президентської кампанії, тепер – в контексті функціонування власне СПУ.

Я. Мендусь – справжній «таємний радник» та «сірий кардинал». Довгий час він залишався «правою рукою» О. Мороза і однією з найбільш значимих осіб у Соціалістичній партії, хоча так і не вступив до її лав. Організація багатоходівок, політконсультування і тому подібні речі залишалися найголовнішим і найцікавішим для Ярослава Петровича. Він був включений до списку СПУ на парламентські вибори 2002 року, однак зняв свою кандидатуру через небажання «дихати повітрям політичного конфлікту та просиджувати штани у Верховній Раді». У головному офісі соціалістів по вул. Воровського він теж волів з’являтися якнайрідше, виконуючи свою роботу, але не бажаючи публічності.

Один з відомих маркетингових ходів Ярослава Петровича – фільм «Помаранчеве небо», романтична історія кохання під час Помаранчевої революції, де в одному з епізодів з’являється сам Олександр Мороз. У цьому фільмі його показано таким собі поважним і розважливим добрим мудрецем від політики. Хід був дійсно оригінальним, і мабуть таки дійсно покращив імідж Мороза серед молоді. Сам Мендусь виступив не лише винахідником й ідеологом, а і генеральним продюсером цієї картини.

Невідомо з яких причин, перед виборами 2006 року Ярослав Мендусь змінив свою позицію щодо вищого органу законодавчої влади і цього разу все-таки став народним депутатом під скромним номером 18 у виборчому списку Соцпартії. В стінах Верховної Ради Ярослава Петровича як підмінили: він став одним з найбільш голосних депутатів і почав привертати до себе увагу часто скандальними та нахабними виступами. Що ж, можливо він вважає, що в сьогоднішніх умовах гучний піар і створення медіаприводів більш важливі, ніж тіньова аналітична діяльність? А може, ці скандальні виступи – це лише димова завіса справжньої діяльності Я. Мендуся?

Попри всю свою таємничість, Я. Мендусь так і не зміг повністю приховати свою задіяність у фінансових махінація Соцпартії. Він, поряд із зятем О. Мороза Ігорем Самарцевим – засновники ЗАТ «ОСКЕП», діяльність якого полягає в наданні послуг посередництва в сфері нерухомості. Саме це акціонерне товариство є власником будинку по вул. Воровського, 45, де розміщується головний офіс Соцпартії, та де колись базувався виборчий штаб О. Мороза. Це – будівля площею біля 600 м2, надійно огороджена та шикарно відремонтована. З якихось причин, очевидно, керівництво СПУ вирішило не реєструвати цю нерухомість на саму партію... Взагалі, «ОСКЕП» - досить дивна контора. Офіційно вона зареєстрована по вул. Ярославів вал, 30/18-а, однак такого будинку просто не існує в природі. Також «ОСКЕП» - український представник австрійського концерну «ILBAU», що саме по собі начебто і нормально, однак оплата за будинок на Воровського, 45 була здійснена якраз австрійською фірмою через швейцарський банк «Discount Bank and Trust Company». Що це було? Вкладення в нерухомість тіньового капіталу Соціалістичної партії України? Це питання поки що залищається відкритим.

Цікаво, як себе зараз почуває Ярослав Мендусь, знаючи, що після дострокових виборів його партія швидше за все не буде представлена у Верховній Раді, а його шеф втратить увесь свій вплив? Готовий він змиритися з такою ситуацією та вийти з політики чи розробляє план утримання на політичному просторі? Це ми дізнаємося вже після виборів.


Біографічна довідка:

Народився 1 січня 1960 року. Освіта – вища.

? - заступник керівника внутрішньополітичного управління Адміністрації Президента України.
1999 р. – прес-секретар О. Мороза на президентських виборах.
2005 р. - генеральний продюсер фільму «Помаранчеве небо»; гендиректор ТОВ «Кінокомпанія «Сінема».
з 25 травня 2006 р. - народний депутат України п’ятого скликання, член фракції СПУ.