О.Мороз все більше і більше перетворюється в персонажа з мультика, його образ починає набувати невластивих попереднім рокам комічних рис. Народ починає обсміювати владні амбіції екс-спікера Верховної Ради V скликання – образ “Мороз і крісло у Верховній раді” може стати його візиткою в українській історії.

Тим не менше, не виключено, що безпрецедентна боротьба О.Мороза за своє крісло у Верховній Раді має не лише політичне, а й утилітарне пояснення. Проблема в тому, що позачергові вибори ломлять низку масштабних бізнес-проектів, які планувало реалізувати середовище О.Мороза.

Це лише у власних графоманських віршах і в партійному PR О.Мороз – зразок моральності. Насправді, він любить комфорт, любить привілеї статусу і є достатньо багатим чоловіком. Навіть без врахування тих 300 донецьких мільйонів (до речі, є така думка, що О.Мороз досить порядно поступив по відношенню до своєї фракції – значна частина з цих 300 мільйонів нібито була розподілена між “колективом”).

Справедливості ради треба відзначити і інше – він досить непогано ставиться до свого оточення. Скажімо, його помічниця їздить на дуже престижній іномарці, стабільно, хоч деколи і у спотвореній формі, задовольняє свою слабкість до золотих речей. Кажуть, О.Мороз допоміг свого часу у започаткуванні бізнесу його дочки Руслани Мороз. Але сьогодні елітна перукарня “Кіка стиль” інвестицій Олександра Олександровича не потребує.

Але повернемось до бізнес-проектів. Найбільш “звонкій” з них – проект будівництва депутатського містечка. Нагадаємо, що з літа 2006 року О.Морозом і керуючим справами Верховної Ради України Дмитром Рудковським було анонсовано початок робіт з будівництва у Голосіївському районі міста Києва депутатського містечка. Загалом ідея виділяти народним депутатам службове житло – зовсім непогана. Оскільки чинна практика, щоб у кожному скликанні кожен з 450 народних депутатів отримував квартиру в Києві, є, як мінімум, несправедливою по відношенню до сотень тисяч українських черговиків, які десятки років стоять в черзі на житло. Але є одне “але”.

Будівництво депутатського містечка буде здійснюватися під безпосереднім керівництвом генерала Дмитра Рудковського (“злі язики” в Апараті Верховної Ради говорять про те, що саме під цей проект Д.Рудковський був взятий на роботу в Апарат О.Морозом).

Ми вже писали про Дмитра Рудковського, це легендарний чоловік в середовищі топ-жуліків. Звільнений міністром А.Гриценком з Міністерства оборони за корупцію, “генерал Діма” був покликаний О.Морозом очолити будову століття: вартість будівництва депутатського містечка – майже 200 мільйонів бюджетних гривень (вартість будівництва комплексу становить 194 млн. гривень, проектні роботи – 4,9 млн. грн.) Наші джерела з Апарату ВРУ говорять, що нібито “частка” О.Мороза після “відмиву” 200 мільйонів мала скласти близько 55 мільйонів гривень “чистими”. Поки що, за доступною для нас інформацією, це найкрупніша лобістська оборудка О.Мороза.

До неї можна віднести і будівництво дачі власне О.Мороза, яку, за інформацією тих саме джерел, завершують ударними темпами за державний кошт, але до дострокових виборів можуть не встигнути.

Це особливо дратує Мороза, який воістину увірував у свою "історичну місію" і вважає, що український народ зобов’язаний осипати його благами. Те, що народ гідно оцінив його вчинки, і після дострокових виборів залишить його у розбитого ... крісла, приводить Олександра Олександровича в стан невимовної люті.

Людина з його ближнього оточення, якій випадає нещастя слухати чергові віршовані потуги Мороза, поділилась обуренням від того, скільки жовчі виливає "старий графоман" нині на Україну і її народ. Нині Мороз підганяє робітників, аби встигнути добудувати свою дачу – втішний приз для старого відставника.

Утім, приз цей не єдиний. Злі язики кажуть, що солідна стаття доходів персонально О.Мороза також надходить від “кришування” керівників центральних органів виконавчої влади, яких О.Мороз відніс до своєї квоти. Як стверджують наші джерела, найбільші корупційні схеми, в яких залучений О.Мороз, пов’язані з Фондом державного майна, що очолюється Валентиною Семенюк, і міністерством транспорту України на чолі з дуже неприємною у Соцпартії фігурою - М.Рудьковським.

Джерела з Соцпартії стверджують, що доходи від оборудок соціалістів у виконавчій владі (Семенюк і Рудьковський) дійсно великою мірою йдуть у партійний “общак”, а не в кишеню О.Мороза. Але це думка партійців із, так би мовити, "зовнішньої" партії. Натомість у ближчому, внутрішньому колі подейкують, що на рахунки О.Мороза (а він, за твердженням джерел, їх має кілька, у т.ч. два – за кордоном) надходили від цих двох посадовців кількамільйонні суми в доларах США.

Правда, треба відзначити і те, що О.Мороз їх заробив: і В.Семенюк, і М.Рудьковський були “відмазані” екс-спікером по кілька разів (В.Семенюк має дуже складні стосунки з М.Азаровим; Янукович кілька разів пропонував О.Морозу звільнити В.Семенюк, але кожного разу безрезультатно). Зате, результативно для Мороза: злі язики кажуть, що О.Мороз отримав близько 17% маржі між офіційною сумою продажу Луганськтепловоз і реальною (на жаль, ми так і не змогли вияснити у наших джерел цієї суми в абсолютних величинах).

Зважаючи на ці дані, напрошується висновок, що опір О.Мороза за збереження свого статусу спікера (у т.ч. його торги з помаранчевими за крісло спікера у парламенті V скликання) може бути пов’язаний у тому числі з певними зобов’язаннями, які він дав певним бізнес-структурам.