Своя сорочка ближче до тіла. Це добре знають наші міністри і віце-прем’єри, приймаючи доленосні для України рішення. Тому ніколи не забувають подумати про забезпечену старість та безбідне майбутнє власних дітей, підписуючи черговий фінансовий документ чи стратегічні папери державної ваги.

Газова сфера в цьому контексті – особливо смачний шматок пирога.

По-перше, вона вже давно – ще з початку 90-х років – «освоєна» детальними схемами та генпідрядами, які безболісно і з мінімальними правовими порушеннями вивільняють суми з загального обігу для подальшого їх розміщення на рахунках швейцарських банків.

По-друге, з кожної такої оборудки розмір прибутків непорівнянний з аналогічними схемами в інших галузях України. Тобто заробити гроші можна з мінімальними зусиллями – треба лише пробитися в «потрібне коло» політиків.

По-третє, газова сфера за роки незалежності стала настільки незрозумілою і заплутаною для пересічних громадян (та і для більшості наших урядовців), що оцінити, наскільки ефективно проводиться політика в цій сфері, можуть одиниці фахівців. А оскільки ці «одиниці» теж найчастіше «входять в схему», то є висока ймовірність, що адекватної картини про роботу газової сфері України ми не побачимо ще довго.

Мабуть, розуміє всю привабливість ситуації і міністр палива та енергетики Юрій Бойко, який сьогодні намагається сконцентрувати у своїх руках всі важливі для України рішення в енергетичній сфері, «обминаючи» при цьому як своїх безпосередніх керівників – наприклад, Андрія Клюєва чи Віктора Януковича, – так і Президента.

Яскравий приклад – скандал з Протоколом про врегулювання ситуації в енергетичній сфері, який нещодавно був опублікований на Інтернет-сайтах. Прочитавши його уважно (в частині висновків), можна побачити, що міністр палива на переговорах з російською стороною намагався підписувати документи «в обхід» свого безпосереднього керівництва. А це – порушення субординації, за яке, мабуть, Віктор Федорович суворо карає.

Інтерес Бойка зрозуміти можна. Сьогодні його завдання – відстояти інтерес близької до «своєї сорочки» компанії «Укргаз-енерго». Остання вже міцно закріпилась на ринку постачання газу промисловим підприємствам, і своїм наступним кроком бачить отримання контролю над розподільчими мережами.

За наявною в «Реальної політики» інформацією з надійних і компетентних джерел, обговоренню саме цього завдання було присвячене недавнє спілкування Юрія Бойка з російськими колегами. Зокрема – яким чином усунути можливі перешкоди, які чинитимуть опозиція і Президент, для отримання повного контролю «Укргаз-енерго» над розподільчими мережами.

У ході обговорення вихід із ситуації запропонував сам український міністр. Як процитували нам джерела, Юрій Бойко кинув: «Так поставьте ему газ по 260, и все решится». За очікуваннями, в умовах нового фінансового тиску з боку Росії Ющенко та його команда або прийде за порадою про «професіоналів» (зокрема Бойка) і отримає «потрібну» відповідь, або спасує в останні дні перед Новим роком і самостійно підпише запропоновані умови (власне, ситуація 2006 року).

Правдивість нашої інформації докаже тільки час, а конкретніше – заява російської сторони про нову ціну на газ для України з 2008 року. І коли в цьому випадку Юрій Бойко запропонує блискавичне вирішення проблеми через надання нових повноважень «Укргаз-енерго», це слід сприймати не як вихід із ситуації, а нову загрозу енергетичній безпеці країни.

«Реальна політика» звертається до всіх сторін, зацікавлених у відстоюванні національних інтересів України – журналістів, політиків, громадськість. Глибинне вивчення проблеми і адекватне інформування – це теж зброя. Ми просимо також державних службовців та апарат РНБОУ перевірити подану тут інформацію і відреагувати належним чином, відповідно до своїх прямих обов’язків.


Фото: "Економічна правда"