У запеклій та напруженій політичній боротьбі в хід йдуть всі засоби якщо є хоч найменша підозра, що вони принесуть результат. Не обходять політики стороною і релігійні громади, адже вони добре організовані і дослухаються до свого лідера – ідеальна ситуація для того, щоб мінімальними зусиллями отримати групу лояльних виборців. Не втрималися від спокуси скуштувати «опіум для народу» навіть комуністи – вони відважно стали на захист церкви…в обмін на підтримку антинатовських акцій...

Попри те, що церковне життя вже давно відокремлено від життя політичного, і політики, і церковні діячі досить активно шукають контактів одні з одними. Отримати підтримку церкви для політика є досить важливим – це приносить не тільки безпосередньо голоси відповідної громади, котру досить легко переконати духовному лідеру, а й лояльність віруючих по всій країні.

В обмін на свою прихильність церковні діячі хочуть не так і багато – землі, підтримку у боротьбі з ідейними опонентами, побудову нових храмів. Мова йде, втім, не про всі релігійні громади. Цим вирізняється в Україні, зокрема УПЦ Московського патріархату. Слід звернути увагу на підтримку деяким політичним силам, котру здійснювала і здійснює ця політична громада – у часи Помаранчевої революції саме її активісти носили ікону Віктора Януковича по Києву. Після ж закінчення цих подій митрополит Володимир почав на диво регулярно з’являтися поряд з прем’єр-міністром.

Активна підтримка на виборах «біло-синіх» політичних сил з боку УПЦ МП є природнім процесом – вважає директор аналітичного центру «Рада» Олексій Кошель.

«ПР, КПУ і СПУ є давніми відкритими лобістами цієї церковної організації. Я б не розглядав дії УПЦ МП виключно в контексті позиції РФ щодо українських виборів, коли окремі ЗМІ пишуть, що «воїни російського православ’я в Україні дотримуються всіх настановою Кремля і московського патріарха». Оскільки процес повернення і перерозподілу церковного майна в Україні іще не завершено, ця церковна структура потребує сильного союзника, який би її підтримував і захищав, зокрема, в таких питаннях як самозахоплення земель. Окрім цього ПР і такі діячі «біло-синіх» як Д.Табачник, В.Медведчук завжди відкрито підтримували вирішення основного питання для УПЦ МП – передачу у власність низки будівель Києво-Печерської лаври, яка має статус національного історико-культурного заповідника».

Політолог також переконаний, що УПЦ МП може дати досить багато взамін ПР. Адже вона має на сьогодні найбільшу мережу в Україні (11 тис церковних громад і 9300 священнослужителів) і задіяти цю мережу у виборчу кампанію природно бажає більшість політичних сил. Поки що, це сповна вдалося лише Віктору Януковичу. Так у 2004 р. храми УПЦ МП перетворилися на склади із анти листівками Віктору Ющенку, а священники цієї структури здебільшого на агітаторів за тодішнього прем’єра.

УПЦ МП є на сьогодні одним із найбільших земельних рейдерів – стверджує експерт. «Незаконне захоплення сотень гектарів земель, приміщень монастирів, бібліотек тощо є для них типовим явищем. Показовим у цьому плані є незаконне будівництво поблизу решток Десятинної церкви у Києві, котре відбувається зараз. Це може не лише спотворити історичний ландшафт Києва, але й призвести до втрат нашою державою значних історичних та культурних пам‘яток. Нагадаю, що за такі дії Кримінальний кодекс передбачає досить сурове покарання, незалежно від віросповідання чи партійного мандату. На жаль, до сьогодні у нас немає прецедентів протягування священнослужителів до відповідальності за такі злочини».