"Народний блок Литвина" активно розгортає свою діяльність, прагнучи хоча б цього разу потрапити до складу Верховної Ради. У боротьбі за це там змінили предвиборчу стратегію, зробивши ставку на представників регіонів, таких як С. Гриневецький, губернатор Одещини. Наскільки нова стратегія може допомогти блоку Литвина? Як на неї відреагує народ? З цими питаннями "Реальна політика" звернулася до політолога, голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка.

На мій погляд, в принципі, зміна технології виборчого процесу була зумовлена негативним результатом минулого року. Тоді зробили ставку на потужну загальноукраїнську телевізійну, візуальну рекламу, але це не спрацювало. В той же час, по результатах минулого року було дуже помітно, що в окремих регіонах, там де є сильні регіональні лідери, такі як Гриневецький, результат був набагато вищим, ніж в цілому по Україні. І тому, я думаю, цілком логічно у блоці Литвина вирішили зробити ставку на таких авторитетних, потужних регіональних лідерів як Сергій Гриневецький та деяких інших. Справа в іншому – що таких людей не дуже багато у списку Литвина. Технологія роботи з акцентом на роботі в округах в окремих регіонах, у базових регіонах, є цілком правильною. Але чого може не вистачити? На мій погляд, у блоці Литвина припустилися певної помилки, не об’єднавши навколо себе більш-менш відомі, і, хоча й малі, але активно присутні в політичному процесі центристські партії – ту ж НДП, ту ж Партію зелених та деякі інші. От якщо б Литвин об’єднав їх в потужний центристський блок, якщо б саме він у першу чергу зміг сконцентрувати навколо себе центристський електорат, тоді б було набагато більше шансів подолати виборчий бар’єр. А сьогодні шанси є, але вони не є абсолютними. Є великий ризик, що центристський електорат знову буде розпорошений.

Буде використовуватися, з одного боку, відомість і популярність Литвина, він все ж таки входить до п’ятірки лідерів, найбільш відомих в Україні, політиків з найбільшим рівнем довіри, хоча там проблема в тому, що довіряють і в синьо-білому, і в помарачевому таборі, але виборців, які будуть готові проголосувати за Литвина, набагато менше. Популярність блоку Литвина – наявність симпатиків – є також в принципі достатньо високою. Але коли запитують, чи готовий виборець голосувати за цю політичну силу, частка таких виборців є набагато меншою. Сьогодні рейтинг в парламенті блоку Литвина складає 2%. Цього поки що замало, щоб впевнено претеднувати на подолання виборчого бар’єру. Ставка на базові округи є логічною, але треба, щоб цих округів було достатньо багато, щоб зібрати там нобхідну кількість голосів. Я думаю, що ставку вони будуть робити, як і раніше, на Центральну Україну. Якщо їм вдасться сформувати дієву інфраструктуру виборчої кампанії, тоді шанси в них є. Але поки що, наскільки мені відомо, у них є проблеми в організації виборчої кампанії.