На початку 2007 року на засіданні колегії Державного комітету ядерного регулювання, яка була присвячена роботі Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (НАЕК "Енергоатом"), Президент “Енергоатому” Андрій Деркач багато говорив про “культуру безпеки” АЕС. У цьому зв’язку він анонсував “старт програми заміни обладнання, що відпрацювало свій ресурс, з метою виробничої стабілізації та забезпечення експлуатаційної безпеки роботи енергоблоків”. Як заявив А.Деркач, у 2007 році “Енергоатом” збирається оновити основне устаткування найстаріших українських енергоблоків: “Зокрема, на Южно-Українській АЕС почнеться процес заміни парогенераторів і конденсаторів”. Мій товариш – співробітник Держкомітету ядерного регулювання, не приховував скепсису: “Цікаво, скільки сконденсує після “зміни обладнання” в кишенях Кіма (Віссаріон Кім, генеральний директор ВП “Южноукраїнська АЕС” – Авт.) і Деркача”. Так завжди говорять, коли йдеться про державні закупівлі, але це той випадок, коли скепсис – доречний.

Як стало нам відомо з джерел на Южноукраїнській АЕС, на реалізацію програми модернізації цієї АЕС між її менеджментом і київською фірмою “Енергомаш” було укладено чотири договори на поставку деталей трубопроводів виробництва російського підприємства ЗАТ “Енергомаш”. Загальна вартість цих договорів – більше 40 мільйонів гривень.

Для ілюстрації тернистого шляху модернізації, який проходять підприємства “Енергоатома”, розглянемо процес реалізації першого договору (на суму 12, 222 млн.грн.)

Цей договір (як і інші) був укладений у порядку, передбаченому ст.14 (закупівля в одного учасника) Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Нагадаємо, що для реалізації процедури закупівлі в одного учасника потрібен висновок Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель. Міжвідомча комісія дала такий висновок по ЗАТ “Енергомаш” з Бєлгорода (Росія) - це підприємство має ліцензію на виготовлення деталей трубопроводу.

Та, виявилось, що київська фірма “Енергомаш” ніяких замовлень на виготовлення елементів трубопроводу, необхідних для Південноукраїнської АЕС, на російському підприємстві ЗАТ “Енергомаш” у Бєлгороді не розміщувала. Натомість, київське ТОВ “Енергомаш” має довіреність від іншої белгородської фірми ЗАТ ВТ АТ “Бєленергомаш” (далі – “Бєленергомаш”). Правда, по “Бєленергомашу” Міжвідомча комісія з питань державних закупівель погодження не давала. І не дала б. Тому що “Бєленергомаш” не має ліцензії на виготовлення такого виду продукції.

Це виявилось не проблемою. Підприємство “Бєленергомаш” уклало угоду з ТОВ “Укртекстильмаш” на постачання обладнання, необхідного для Южноукраїнської АЕС. До речі, ТОВ “Укртекстильмаш” – одеське підприємство. Але також “нє по етім дєлам”. Тому фактичне виконання замовлення здійснювало ВАТ “Курськатоменергоремонт” (Росія, Бєлгородська область). Фокус полягає в тому, що виготовлення деталей трубопровода на ВАТ “Курськатоменергоремонт” для “Укртекстильмашу” обійшлося в 2,5 млн.грн. Таким чином: Южноукраїнська АЕС виклала за деталі трубопроводу 12,222 млн.грн., а посередникам обійшлося це виготовлення в 2,5 млн.грн. Чиста вигода – майже 10 млн.грн.

Якщо читач заплутався в цифрах і назвах фірм, пояснимо все популярніше: Президент “Енергоатома” Андрій Деркач домовився з бізнесменами одеського походження братами Дубовими про те, як відмити кілька десятків мільйонів бюджетних коштів. Тому в підрядчики і було взяті фірми, підконтрольні Дубовим – ТОВ “Укртекстильмаш”, ТОВ “Енергомаш”.

Наглість “комбінаторів” не має меж – по перших трьох договорах Южноукраїнська АЕС здійснила авансовий платіж на суму 15,850 млн.грн., тобто 80% вартості. Як стверджують наші джерела, відкат Деркача по трьох договорах склав 1 млн. дол. США.

Що ж до четвертого договору (по ньому Южноукраїнська АЕС оплатила, за нашими даними близько 19 млн.грн.), наразі деталі його реалізації невідомі. Проте, як стверджують наші джерела, з 19 мільйонів близько 16 мільйонів гривень було вкрадено в держави.



Не можна сказати, що оборудки в Енергоатомі залишилися непоміченими. На Южноукраїнській АЕС працює Генпрокуратура, заступник гендиректора в бігах. І, за нашою інформацією, ця справа не буде спущена на гальма. Не тому, що “справедливість є і за неї треба боротися”. Все значно простіше (і гірше для А.Деркача), - у першій сотні виборчого списку Партії регіонів є людина, яка дуже хоче замінити А.Деркача на його посаді...

(далі буде)