16/10/2007 14:32 Володимир Кречет, "Реальна політика"
Той факт, що 8 жовтня монахи Української православної церкви Московського патріархату за наказом архієпископа Павла зруйнували історичну пам‘ятку - браму на в'їзді до Нижньої Лаври вже не викликає особливих здивувань. Адже лише за останні роки їхньої «діяльності» у Лаврі було знищено понад 10 історичних об’єктів, серед яких – келії Гостинного двора та колодязь св. Феодосія та св. Антонія.
Хроніка злочинів проти української історії вражає. Так у 2003 році УПЦ Московського патріархату передала до собору Дмитра Ростовського, що в Ростові-на-Дону, мощі преподобного Іллі Муромця та 16 святих які зберігалися у Києво-Печерській Лаврі. Щоправда оприлюднення цієї інформації низкою народних депутатів України не викликало жодної реакції правоохоронних органів, а керівник Державного департаменту у справах релігій навіть не зміг пояснити, що залишилися у Лаврі мощі 17 святих.
Така безкарність дозволила церковним діячам і надалі роздаровувати Росії духовні скарби. У травні цього року керівник справами Києво-Печерської лаври архієпископ Митрофан повідомив про наміри УПЦ МП передати Росії останки князя Юрія Долгорукого.
Звісно, безкарність таких дій не може відбуватися без прикриття вищими посадовцями та політиками держави. Однак після того, як у 2004 році Предстоятель УПЦ МП митрополит Володимир благословив на президентських виборах Віктора Януковича, підтримка церкві з боку офіційної влади була гарантована. Тим більше, що найбільша православна структура в Україні забезпечила Януковичу не тільки духовне сприяння. Митрополит Володимир, після того як Верховний Суд визнав фальсифікацію виборів, вручив Віктору Януковичу церковну нагороду. Спецпотяги із віруючими, що приїздили до столиці для участі у хресних ходах на підтримку Януковича, використання храмів для зберігання виборчих листівок тощо також стали не найкращими сторінками в історії церкви.
Очевидно що ознаменувати перемогу «регіонального» напрямку в УПЦ МП мала і триметрова копія «Пальми Мерцалова», яка у січні 2004 року була встановлена за благословення митрополита Володимира на території Києво-Печерської лаври. Саме кована металева пальма, що була створена у 1886 році українським ковалем зараз є символом Донбасу и ключовим елементом герба Донецької області.
Експерти, з якими спілкувалася «Реальна політика», відзначають, що безкарність дій УПЦ МП не в останню чергу визначаються конфесійними симпатіями Віктора Януковича та є частиною його подяки за використання людських і матеріальних ресурсів церкви на підтримку «біло-синіх» під час виборів 2004 та 2006 років. Так учора 15 жовтня, коли б, здавалося, український прем‘єр мав займатися виключно питаннями порятунку людей, що постраждали від вибуху будинку в Дніпропетровську, Віктор Янукович несподівано перейнявся церковними справами. Під час зустрічі у Києві із Патріархом Олександрійським і всієї Африки Феодором ІІ він зробив заяву щодо необхідності збереження цілісності конфесійної православної церкви. Іншими словами, виступив проти створення єдиної помісної православної церкви, що дало б можливість припинити багаторічні суперечки у середовищі українського православ‘ю.
Природно, що маючи такого високопоставленого лобіста УПЦ МП має можливість не лише не звертати уваги на закони, але й отримувати досить вагомі «подарунки». Так 7 вересня, у розпал виборчої кампанії-2007, Міністерство культури і туризму (міністр – Юрій Богуцький) видало наказ про передачу кількох корпусів Заповідника "Києво-Печерська лавра" і унікальну церкву Спаса на Берестові Московському Патріархату. Цей храм у 2002 році було включено ЮНЕСКО до «Переліку 100 світових пам'яток, що знаходяться під загрозою» та, за свідченням науковців, за своєю історичною цінністю знаходиться на одному рівні із Софією Київською та Михайлівською церквою Видубецького монастиря.
Втім, за свідченням відомого поета і колишнього народного депутата Дмитра Павличка та заступника голови Світового конгресу українців Віктора Поденка, передача храму мала й іншу мету. «Передача церкви Спаса на Берестові є спланованою акцією, кінцевою метою якої є будівництво неподалік нового готелю з паркінгом» - зазначили вони у своєму зверненні.
«Намісник Лаври архієпископ Павєл і екс-міністр культури і туризму Юрій Богуцький очікують на вирок суду» - цілком ймовірно, що такі заголовки газет можуть вже з‘явитися найближчим часом. Адже закон передбачає досить серйозну відповідальність за руйнування національних святинь. Оптимізму цьому твердженню додає і висновок Національної комісія України у справах ЮНЕСКО підписаний заступником глави МЗС Володимиром Огризком: «Відповідальність за такі дії мають нести усі, хто причетний до цього беззаконня безвідносно до займаних посад, в тому числі служителів культу. Національна комісія України у справах ЮНЕСКО очікує, що Генеральна прокуратура України, СБУ та МВС України невідкладно і ретельно вивчать усі обставини скоєного, порушать карну справу та притягнуть винних до кримінальної відповідальності».
Нахабна та зухвала брехня! Відвідуючи Лавру побувала на криниці св. Феодосія - знаходиться у прекрасному стані, над нею побудовано каплицю, воду можна набирати зовні, та у самій каплиці, ллється крізь великий срібний хрест. Той хто пише ці дурниці перш ніж виконувати замовлення хай сам переконається у тому, що пише, щоб не виглядати дурнем, або посилається на джерело інформації.
KENOMAN
25 жовтня 2007 року 21:50
ПОПЫ ВСЮДУ. ЛЕЗУТ ВО ВСЕ ЩЕЛИ. СМОТРЯТ ГДЕ ЧТО ПЛОХО ЛЕЖИТ. СТРАННО, ЧТО НИКТО НЕ МОЖЕТ ИХ ПРИСТРУНИТЬ.
Не передохли еще московские рабі и блюдолизі в гсударстве. Есть місль помочь, и они перестанут поганить страну где живут, и воздух чище будет, и атмосфера здоровее
Axel
26 липня 2008 року 14:18
Може "читачка", це й дурниці, але зухвалість московськіх попів (священниками їх назвати не можна) не має меж. Я вже 4 роки не можу нормально до церкви сходити, бо я не є агентом кремлівської гебні!!! А це ж гріх жінці видавати себе за чоловіка! "Да не будет на женщине мужской одежды, ибо мерзка пред Господом всякая, делающая сие!"