Останнім часом премє’р-міністр Юлія Тимошенко зробила ряд заяв, що стосуються ринку нерухомості. Зокрема, вона заявила, що що уряд планує перебудову Соцмістечка, а також повідомила про те що буде реалізована іпотечна програма, котра передбачає беззалоговий кредит на 20-30 років під 4,6%. Під час минулого перебування на посаді премє’ра заяви пані Тимошенко про реконструкцію "хрущовок" вже спричинили ріст цін на цей тип житла. Як виступи прем’єр-міністра позначаться на ринку нерухомості цього разу? Наскільки реальним є виконання згаданих планів? Свою думку з приводу цих питань викладає Олександр Бондаренко, президент Асоціації фахівців з нерухомості.

Заяви пані Тимошенко ніяк не позначаться на ринку нерухомості. Це лише політичні заяви, в них не йде мова про якісь механізми реалізації цих ідей. Ринок вже звик до різних політичних заяв і звик на них не реагувати. До того моменту, поки не буде прописано, які кроки уряд планує зробити в цьому напрямку, завчасно говорити про якісь наслідки.

Останнім часом і прем’єр, і Президент роблять заяви, які стосуються розвитку ринку нерухомості. Наприклад, нещодавно Юлія Володимирівна говорила про те, що вона буде намагатися зробити дешевими кредити. Такі заяви більше віддають політикою, аніж реальною економікою. Як спеціаліст у галузі нерухомості, я хочу сказати, що здешевлення кредитів може призвести до значного зростання ціни на нерухомість, причому не адекватного її якості. Пропозиція на первинному ринку формується дуже повільно і в дуже невеликій кількості, а здешевлення кредитів призведе до суттєвого збільшення попиту, і це однозначно призведе до подорожчання нерухомості.

Я б не радив робити дуже гучних заяв, перш ніж будуть продумані всі можливі наслідки. Якщо не буде збільшуватися пропозиція, то робити кредити дешевими не можна. Як приклад, я можу навести ситуацію в Латвії після вступу до Євросоюзу, коли прийшли західні банки з дуже дешевими кредитами. Там відбулося таке суттєве підвищення ціни, що кінцевому споживачеві було б вигідніше, аби на 3-4% були вищими кредитні ставки, але була нижча ціна. Тобто, програма Юлії Тимошенко зі зниження вартості кредитів до 4-6% має обов’язково супроводжуватися програмою зі збільшення пропозиції на ринку нерухомості, інакше житло стане недоступним.

Що стосується ініціативи Президента - це не просто буде зробити в усій Україні. Це можна буде зробити в деяких регіонах, де ціна невелика і зараз, а у великих містах ця програма поки що малореальна. Головне завдання влади – вирішити земельне питання, як це зроблено в усіх країнах Європи і світу. Поки воно не буде вирішене, всі інші проекти або будуть носити політичний відтінок, або ж швидше за все не будуть успішними. Я, чесно кажучи, вважаю, що треба від гучних заяв перейти до конкретних кроків у вирішенні земельного питання. Це допоможе вивести ринок на новий рівень якості,це суттєво збільшить пропозицію, за наявності дешевого кредитування це збільшення пропозиції не призведе до збільшення ціни, і все буде збалансовано. Інакше наслідки будуть негативними. Ось ще один приклад: у Луганську у 2006 році ціни на вторинному ринку зросли на 2-3% - це дуже велике зростання. Це сталося тому, що доходи людей виросли, а нічого нового не будувалося. Тобто, попит зріс, а пропозиція не змінилася.

Земля має стати товаром, повноцінним товаром, як у всьому західному світі. Навіть якщо муніципалітет захоче побудувати так зване соціальне житло, все одна це земля має продаватися, хоч і за якусь символічну ціну. Якщо земля буде, як це у нас відбувається з радянських часів, виділятися то ми матимемо те, що ми маємо зараз в Києві чи в Харкові – сьогодні виділили, завтра відібрали. Відповідно, забудовник змушений закладати ризик того, що в нього землю відберуть, у вартість об’єкту, який він будує. Звідси й не адекватне якості зростання ціни. Тому головне, щоб політики зараз взялися саме за вирішення цього питання.