Застерігаючи уряд і парламент щодо наявності інформації про роздачу “обленерго певним голосам для того, щоб вони у парламенті голосували так, як хтось забажає”, Президент у відомому інтерв’ю попередив, що на такі дії його “реакція буде миттєвою”. Цей президентський посил піарники БЮТ розшифрували у звичному для них стилі: Ющенко, мовляв, вставляє палиці в колеса Прем’єру Ю.Тимошенко, “ревнуючи” її до успіхів в кампанії виплати вкладів “Ощадбанку СРСР”.

Насправді, як виявилося, ця заява не була політичною. За нашою інформацією, Президентові стало відомо про пакет тіньових домовленостей між Ю.Тимошенко та представниками політичних сил та бізнесу, які мають своє “представництво” у Верховній Раді України. Внаслідок цих домовленостей Юлія Тимошенко отримала гарантії підтримки Верховною Радою системних законопроектів, насамперед, проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, проекту Постанови про призначення Головою Фонду державного майна Андрія Портнова тощо.

Як можна судити з пунктів домовленостей, Ю.Тимошенко запропонувала спонсорам фракцій комуністів “царські” умови в обмін на ці гарантії. Серед таких “щасливчиків” опинився, схоже, і відомий російський бізнесмен Костянтин Григоришин, власник ТОВ “Група Енергетичний стандарт “Україна”. Як стверджують наші джерела, він пообіцяв парламентську підтримку ініціативам прем’єра голосами... Компартії.

Костянтин Григоришин не належить до людей, які живуть за ідеологічними принципами. Інакше б не було такої всеїдності: у різний час він підтримував і СДПУ (о), і “помаранчевих”, і комуністів. К.Григоришин – бізнесмен, і розглядає політичне співробітництво як певний бізнес-проект. На виборах до Верховної Ради України VI скликання таким бізнес-проектом Григоришина була підтримка Компартії України. Інформація про фінансування К.Григоришиним Компартії України активно циркулювала у ЗМІ і підтверджується багатьма внутрішніми джерелами (у тому числі кількома секретарями обкомів КПУ). Тому КПУ і не спростовувало цієї інформації – принаймні, жодного звернення до ЗМІ щодо оскарження чи судового позову з боку Компартії не було.

У складі фракції комуністів на сьогодні перебувають двоє народних депутатів, яких вважають “людьми Григоришина” – Євген Мармазов та Олексій Бабурін. Євген Мармазов у ІІІ скликанні обіймав посаду заступника голови Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичної політики і ядерної безпеки. За нашими даними, саме тоді Євген Васильович зблизився з олігархом Григоришиним. У парламент IV скликання Є.Мармазов не потрапив, і чотири роки (2002-2006) працював на “буржуя і експлуататора” Григоришина – радником ТОВ “Група Енергетичний стандарт “Україна”. Є така думка, що певну допомогу структурам Григоришина надавав син Мармазова –за протекцією батька у 2003-2007 роках він був заступником Міністра юстиції і заступником Міністра внутрішніх справ (до речі, Мармазов був також одним з кандидатів - разом з С.Головатим - на посаду судді Європейського суду з прав людини).

Інший депутат від Компартії – Олексій Бабурін, перший секретар Запорізького обкому Компартії – орендує приміщення під офіс Компартії у того ж Костянтина Григоришина. Як пояснював керівник виборчої кампанії КПУ на виборах 2007 року, “так співпало”. Напевне, виключно збігом викликані також депутатські запити до Генпрокуратури народного депутата Бабуріна з приводу фінансових порушень в ФК “Динамо” (Київ), “в акурат” в період боротьби Григоришина з братами Суркісами.

Але, за внутрішньою інформацією з КПУ, крім Мармазова і Бабуріна, лобі Григоришина в Компартії значно сильніше. Зокрема, до його парламентських активів відносять Аллу Александровську і першого секретаря КПУ Петра Симоненка. Скажімо, А.Александровська брала участь у рейдерській атаці в інтересах Григоришина на ВАТ “Турбоатом” та в “Укррічфлоті”. З “Турбоатомом” склалася комічна ситуація: осередок КПУ на “Турбоатомі” надіслав листа народному депутатові України від КПУ Александровській, у якому попросив “побудувати свою роботу таким чином, щоб не перешкоджати роботі підприємства”.

Нова оборудка комуністів з Тимошенко має обернутися продажем Костянтину Григоришину державного пакету ВАТ “Турбоатом” та ВАТ “Полтаваобленерго”. К.Григоришин вже “заліз” на ці підприємства. Зокрема, акціонером “Турбоатома” є “Сварог Ессет Менеджмент”, кампанія, афілійована з ТОВ “Група Енергетичний стандарт “Україна”. Тепер питання лише за повним контролем над ними...

Крім того, за нашою інформацією, у голосування по урядових проектах “зашиті” й інтереси КПУ: комуністи розраховують зберегти на посаді Голови Держкомархіву О.Гінзбург та отримати голоси БЮТ по кандидатурі А.Мартинюка на посаду віце-спікера.

Григоришин і КПУ вже почали виконувати свої зобов’язання. 28 грудня 2007 року ВРУ прийняла Державний бюджет на 2008 рік. Зараз не будемо аналізувати, добрий це бюджет, чи ні, прийнятний чи не прийнятний. Скажімо лише, що це бюджет, проти якого виступали комуністи - у т.ч. через недостатнє фінансування виплати заощаджень, урізання соціальних статей. Та, очевидно, принцип соціальної справедливості не зміг конкурувати з дотаціями Григоришина та спікерством "Саддама" Івановича – фракція КПУ 8 голосами підтримала проект Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” (варто відзначити, що всього голосів, відданих за проект, - 235). При тому, підтримала з особливим цинізмом – комуністи проголосували за проект в цілому, а потім виступив П.Симоненко, який сказав (цитуємо дослівно): “Шановні колеги, шановні радіослухачі. Фракція комуністів виступаючи з трибуни Верховної Ради дала оцінку цьому бюджету, і ще раз наголошую, це не є Державним бюджетом, це той бюджет, який розподіляє вплив фінансово-промислових груп...”.

З формального боку, ці голоси не вплинули на результат голосування, але забезпечили його надійність перед можливими “вибриками” НУ-НС. Для Тимошенко голосування по бюджету – важливий психологічний удар по коаліції, це сигнал, що вона може домовлятися опонентами.

Звичайно, продажність КПУ викликала істерику в середовищі так званих “лівих”. Зокрема, як представник конкуруючої фірми (опозиційної Григоришину) в КПУ Леонід Грач висловив свій протест, оскільки він виявився одним з восьми депутатів-комуністів, чия картка голосувала “за” бюджет. Навіть Грач, власник гектарів землі і аквапарку на Південному березі Криму, назвав це “зрадою і ренегатством”. Вже не кажемо про Вітренко, яка назвала у партійній заяві позицію комуністів “лівоолігархічним альянсом”. Але істерику на хлібчик не намастиш, а 8 голосів комуністів має привабливу конвертацію...