Шлях України до СОТ розпочався в грудні 1993 року зі створення робочої групи. Процес інтеграції країни до світової торгової спільноти був нелегким і тернистим. Через небажання вітчизняних олігархів пустити до країни іноземних конкурентів питання вступу до СОТ гальмувалося. До 2002 року було підписано лише 11 двосторонніх протоколів. Реальне ж прискорення цього процесу відбулося після помаранчевої революції. Загалом, протягом 15 років Україною було підписано 52 двосторонніх протоколів з країнами-членами СОТ. Останньою перепоною на шляху до членства в СОТ, який Україні вдалося подолати 2007 року, залишався борг Киргизії в розмірі 27 млн. дол. США, який було погашено у вигляді гуманітарної допомоги. І ось нарешті сталося. Україна однією ногою вже в СОТ. 5 лютого 2008 року на засіданні Генеральної Ради СОТ у Женеві підписано документи про вступ нашої країни до цієї організації.

На яких же умовах Україна приєднується до СОТ? За твердженням міністра фінансів Росії О.Кудріна, Україна вступає в СОТ на невигідних умовах лише для того, щоб випередити Росію. Експерт Центру Разумкова К.Кузнєцов так прокоментував заяву російської сторони: "Умови вступу до СОТ є матеріалом, який не має широкого розповсюдження. Це пов’язано з природою переговорного процесу. Точних умов не знають навіть українські експерти. Ця інформація буде зібрана в один документ і опублікована навесні цього року. Тому я б з пересторогою ставився до таких заяв".

5 лютого було оприлюднено прес-реліз СОТ, в якому обнародувані зобов’язання України, взяті при вступі до цієї організації. Відповідно до цього документу, Україна зобов’язується не встановлювати мінімальні ціни на імпортовану продукцію, а регулювання цін застосовуватиметься у відповідності до принципів СОТ з прийняттям до уваги інтересів експортерів-членів організації. Серед умов вступу нашої країни до СОТ - обмеження мита на рівні від 0% до 50%, а деякі ставки мають бути поетапно скорочені до 2013 року. Середні ж імпортні мита при постачанні товарів в Україну повинні складати 10,66% для сільгосппродуктів і 4,95% - для промислових товарів. Найвищі тарифи, які Україні дозволено встановити, це тарифи на цукор (50%) і соняшникову олію (30%). Інші ж продукти, на які встановлено граничний рівень тарифів у 25%, складають деякі види радіоприймальної апаратури, синтетичні нитки та конвеєрні ремені.

У прес-релізі також зауважується, що Україна погодилася не субсидувати експорт у сільському господарстві, обмежити державну підтримку внутрішніх сільгоспвиробників на рівні 3,04 млрд. грн., а також податкову скидку в обсязі 5% від вартості внутрішнього сільгосппродукту. Україна має відкрити тарифну квоту на цукор-сирець - 260 тис. тонн щорічно і збільшити її до 267 тис. тонн до 2010 року.

Що стосується ринку послуг, то Україна взяла на себе зобов’язання в 11 основних секторах, що включають в себе комунікаційні, транспортні, рекреаційні, культурні, спортивні та ділові послуги, послуги з будівництва та машинобудування, освіти, охорони здоров’я та навколишнього середовища, а також послуги в інших соціальних сферах.

Тепер, щоб Україні надійно спертися на дві ноги у світовій торговій організації, необхідно ухвалити ще 10 СОТ-законів та безліч нормативних актів, а також, щоб угоду про вступ, яка складається з переліку взаємних конфіденційних зобов’язань України і СОТ, ратифікувала Верховна Рада. Протягом 30 днів з моменту ратифікації Україна набуде повноправного членства в цій організації. Народним обранцям на роздуми дали час до 4 липня 2008 року.

Якщо не трапляться які-небудь позачергові вибори, то з ратифікацією особливих проблем не буде. Голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики С.Терьохін впевнений, що представники коаліції проголосують одностайно: "Це політичне питання, а по політичних питаннях ми голосуємо одноголосно". Перешкодою на шляху до ратифікації протоколу може стати блокування роботи парламенту представниками ПР, однак таку ймовірність відкидають самі регіонали. За словами народного депутата від фракції ПР О.Плотнікова, "якщо ми голосували за прийняття пакета законопроектів СОТ, то чому повинна бути проблема з ратифікацією". В цьому ж переконаний і його колега по фракції А.Кінах, однак "спочатку потрібно побачити, які домовленості були внесені на фінальній стадії переговорів".

Втім, іншої думки дотримуються комуністи. За словами народного депутата О.Голуба, фракція КПУ не підтримуватиме ратифікацію угоди про вступ України до СОТ. Та поспішність, з якою підписано дану угоду, не враховує інтереси українського товаровиробника, вважає депутат. Цей документ не передбачає індексацію втрат цілої низки галузей української економіки, що загрожує не лише втратою конкурентноспроможності українських товарів на світовому ринку, але й втратою робочих місць. Втім, на думку пана Голуба, парламент все ж таки ратифікує дану угоду, оскільки більшість фракцій голосували позитивно за прийняття законопроектів по СОТ. Про це нагадав і спікер ВР А.Яценюк, який зазначив, що якщо цей документ не буде ратифіковано конституційною більшістю, це буде взірцем непослідовності і, м’яко кажучи, брехнею окремих політичних сил.

А от політологи вважають, що угода може і не витримати перевірки парламентом. На думку директора економічних програм Центра Разумкова В.Юрчишина, на перший план вийдуть тіньові інтереси парламентарів, які мають відношення до певних галузей промисловості, які нестимуть збитки після вступу України до СОТ. На його переконання, депутати намагатимуться вносити зміни до документу, що видозмінить угоду і загалом поставить під загрозу членство країни в цій міжнародній організації. Не відкидає такої ймовірності і депутат від НУНС Т.Стецьків. "Ми занепокоєні тим, наскільки буде захищений наш аграрний сектор, - зазначає він. - І якщо в угоді, якої ми ще поки не бачили, цього не буде, ми доручимо провести додаткові переговори з СОТ".

Приєднання України до СОТ має стратегічне значення та спричинене зовнішніми факторами, одним з яких можна назвати російський чинник. Адже вступ України до СОТ дає можливість послабити контроль Росії, яка намагалася посилити його на пострадянському просторі. Україна виграла, бо, вступивши першою до цієї організації, вона отримала змогу скористатися правом та взяти безпосередню участь у висуванні вимог до Росії при вступі останньої до СОТ.

Україна не має наміру блокувати процес приєднання РФ до СОТ, навпаки вона зацікавлена у якнайшвидшому здійсненні цього. "Україна критично зацікавлена, щоб російська економіка також стала членом СОТ. Адже ми будемо тоді в єдиній законодавчій і нормотворчій площині. У нас буде майданчик для вирішення будь-яких суперечок", - вважає А.Яценюк. Однією з таких суперечок можна назвати питання ратифікації Росією угоди про вільну торгівлю з Україною, підписаної ще 1993 року президентами Б.Єльциним та Л.Кравчуком. Проект цієї угоди, яка виключала застосування митних зборів у внутрішній торгівлі, був парафований обома сторонами, але не ратифікований Держдумою Росії через низку претензій, зокрема, щодо пропозиції лібералізації газової торгівлі. Отже, дане питання може стати одним із предметів торгів двох країн, адже, виступаючи на сесії Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Президент України В.Ющенко заявив, що Україна чекає ратифікації російсько-українського договору про вільну торгівлю. Наголошуючи, що Україна залишається відкритим партнером Росії і не буде ставити жодних перепон у проведенні переговорів щодо вступу Росії до СОТ, водночас В.Ющенко підкреслив, що у разі запрошення Україна залюбки приєднається до робочої групи зі вступу Росії до Світової організації торгівлі.

Ймовірність висунення вимог до Росії підтвердив і С.Терьохін. За його словами, Україна, безумовно, приєднається до роботи групи зі вступу Росії до СОТ і висуне три групи вимог. "По-перше, нас цікавить скасування квот на наш експорт - цукор, спирт, труби великого діаметру. Воно заплановано на 2011 рік, але це нас не влаштовує. По-друге, ми будемо наполягати на скасуванні мита на експорт російської нафти, тому що бачимо в цьому механізм субсидування внутріросійських споживачів. І ще: Росії необхідно привести своє антимонопольне законодавство у відповідність з нормами СОТ", - зазначає народний депутат. Не сумніваються в тому, що Україна скористається можливістю вступити в робочу групу по приєднанню Росії до СОТ і представники російської сторони. На думку віце-прем’єра РФ С.Наришкіна, Україна теоретично встигає вступити в робочу групу СОТ по Росії і зможе перешкодити Кремлю прискорити процес вступу до СОТ.

Однак, варто зауважити, що намагання України виторгувати більш вигідні для себе умови, можуть не мати успіху, оскільки експорт Росії, яка має величезний внутрішній ринок, привабливий для іноземного капіталу, складають товари, що не підлягають будь-яким обмеженням. А тому вступ РФ до СОТ не таке вже й нагальне питання.

Головний висновок для України - в жодному разі не зупинитись на досягнутому й не загальмувати завершення процедури вступу до СОТ, що вплине не лише на економічні перспективи, але й на міжнародний імідж України як надійного партнера для співробітництва з іншими країнами.