Нещодавно Президент Віктор Ющенко своїм указом затвердив склад Національної конституційної ради. Таким чином, орган, який формально було створено ще в грудні минулого року, тепер зможе працювати і виконувати своє основне завдання – розробку концепції нової редакції Конституції. Перше, організаційне, засідання Конституційної ради вже відбулося, тож "Реальна політика" звернулася до одного з її членів, академіка НАН України Мирослава Поповича з проханням розповісти про свої враження від її роботи та оцінити її перспективи.


- Пане Мирославе, яке ваше бачення реформування основного закону: потрібно розпочати все з чистої сторінки і прийняти нову редакцію Конституції чи лише внести зміни до чинної?
- Я вважаю, що слід внести певні зміни в чинну Конституцію. Я не думаю, що варто приймати зовсім новий текст.

- А як, на ваш погляд, доцільно внести ці зміни? Слід організувати референдум чи можна буде обмежитися лише досягненням консенсусу у Конституційній раді?
- На мою думку, в проведенні референдуму немає необхідності. Якщо будуть прийматися все-таки окремі зміни до основного закону, то вони мають проходити через ті процедури, які передбачені чинною Конституцією. Конституційний референдум можливий, але це не найкращий спосіб внесення змін. Однак, якщо виявиться, що прийматися буде новий текст, який буде кардинально змінений, то в такому разі доцільно скликати щось на зразок Установчих зборів, але я не думаю, що це буде найкращим виходом.

- Пане Мирославе, ви включені до складу Національної конституційної ради. Які ваші перші враження від роботи цього органу, наскільки ефективно він зможе працювати?
- Поки що досить складно оцінити ефективність її роботи. В Конституційній раді є група фахівців, до якої входимо і ми – ті її члени, які прийшли з Академії наук. Нас цікавить не політична сторона справи, а виключно оптимізація Конституції. Однак, є і група професійних політиків. У них інші погляди і вони очевидно будуть мати інші точки зору на те, що відбувається. Мені б хотілося, щоб домінувала конституційна ідеологія, а не політичні питання, які сьогодні можуть бути одними, а завтра, зі зміною політичної ситуації, – іншими. Конституція не повинна реагувати на зміни в політичній ситуації. Йдеться лише про те, щоб зробити конституційне регулювання більш ефективним, більше нічого.

- Різні політичні сили по-різному ставляться до перспективи зміни Конституції. Чи може в Національній конституційній раді статися ситуація, аналогічна тій, що склалася в парламенті, коли представники кількох політичних сил можуть просто заблокувати її роботу?
- Я не думаю, що в цьому органі взагалі можливе якесь блокування. Звичайно, було б краще, якби Конституційна рада працювала у режимі консенсусу, але це не обов’язково передбачає прийняття рішень інакше, ніж простою більшістю голосів. Так, хтось може бути незгоден, деякі сили, може, вийдуть зі складу ради. Мене це не дуже хвилює. Так чи інакше, буде прийняте якесь рішення, незгодні з ним зможуть висловити свою окрему думку, і на цьому все.

- Зараз висловлюються різні думки щодо складу Конституційної ради. Опозиція заявляє про те, що в цьому органі наявна пропрезидентська більшість. Є і думка, що представники Секретаріату Президента, навпаки, допоможуть краще організувати роботу Конституційної ради. Як ви гадаєте, яка з цих думок більше відповідає дійсності?
- Мені досить важко відповісти на це питання. Що стосується представників науки, то я не можу розділити їх на прихильників Президента чи його опонентів. Себе я не відношу ні до якої політичної партії, хоча я вважаю себе прихильником помаранчевої революції і помаранчевої ідеології. Але це лише загальні настанови на демократію, на свободу, на перспективи розвитку країни. Що ж стосується політиків, то там, звичайно, інша ситуація. Однак позиції політиків за результатами першого засідання я визначити не можу. Може статися так, що люди сьогодні належать до різних політичних таборів, але у них будуть однакові погляди на те, яким має бути політичний устрій.