12 березня Кабінет Міністрів прийняв рішення звернутись до Президента Віктора Ющенка з проханням звільнити Леоніда Черновецького з посади голови Київської міської держадміністрації. Вчорашні телевізійні сюжети показали глядачам як у притаманній емоційній манері Юлія Тимошенко фактично вимагала від глави держави прийняти рішення про звільнення столичного міського голови.

Втім, як зазначають експерти, вчорашнє рішення уряду є не більше, аніж політичною спекуляцією. Адже Кабінет міністрів вимагає від глави держави прийняти рішення, що буде прямо суперечити чинному законодавству і рішенню Конституційного суду.

"Реальна політика" публікує опитування експертів, що було проведено Центром досліджень політичних цінностей "АКСІА" "Чи звільнить Президент Черновецького з посади голови Київської міськдержадміністрації?"


Михайло Погребінський (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):
"Це неможливо з двох причин. По-перше, це не відповідає його інтересам. Президент розуміє, що якщо він піде на цей крок, то це обернеться дуже серйозним посиленням позицій Тимошенко. По-друге, немає формально юридичних підстав. Ця причина повинна стояти першою, але для Віктора Ющенка відсутність правових підстав не так важливі.
Мені видається, що Тимошенко це дуже добре розуміє. Просто вона хоче продемонструвати послідовність, показати, що виконує свої обіцянки і одночасно продемонструвати непослідовність своїх партнерів по коаліції, які фактично уникають спільної роботи по усуненню Черновецького від влади".

Вадим Карасьов (директор Інституту глобальних стратегій):
"Під тиском рішень уряду Президент цього робити не буде. Якщо і видасть такий указ, то на підставі або рішень парламентської комісії, або відповідних правоохоронних органів. На даному ж етапі розполовинювати Черновецького Президент не буде. У нас і так є двоглава гідра виконавчої влади. Робити в Києві двоцентрову владу – тільки поглиблювати загальний хаос".

Олександр Медведєв (експерт Центру досліджень політичних цінностей "АКСІА"
"Президент не пойдет на мгновенное удовлетворение постановлений Кабинета Министров. Я думаю, без консультаций в рамках Ющенко – Темошенко и нахождения компромиссного варианта устраивающего Президента, доля Черновецкого решена не будет. Самый удобный вариант для Президента, тянуть решение по данному вопросу до выводов следственной комиссии ВР по мэру Киева и Киеврады.
При этом я не исключаю влияние Ющенко на временные рамки работы следственной комиссии. Президент пойдет на этот шаг, если будет принято решение ВР о проведении досрочных выборов мэра Киева и Киеврады".

Володимир Фесенко (голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"):
"Президент не може звільнити Черновецького. Є рішення Конституційного Суду, згідно з яким функції голови Київської міської держадміністрації виконує Київський міський голова, який обирається на виборах. І тому Президент не може звільнити власним рішенням. Це було б порушенням Конституції, чинного законодавства і рішень Конституційного Суду.
Я думаю, що єдиний шлях оновлення київської влади – відповідне рішення парламенту, яке на підставі виявлених порушень і зловживань з боку нинішньої київської влади призначило б дострокові вибори. Всі інші шляхи поза межами закону".

Віталій Кулик (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства):
"Це звернення вже було оцінене Секретаріатом Президента як таке, що не відповідає нормам і алгоритмам прийняття рішень і законодавства. Про це заявив пан Балога. Відповідно реакція Президента є прогнозованою. Зрозуміло, що ніякої відставки в короткостроковій перспективі не відбудеться. Чітко зрозуміло, що на Банковій відсутня політична воля щодо перевиборів київської влади. Це також створює нову конфліктну лінію у стосунках між прем’єром і Президентом.
Тимошенко почала наступ на Київ, оскільки вважає столицю форпостом для майбутньої політичної кампанії, зокрема президентської кампанії. В той же час Президент не може допустити посилення Тимошенко в Києві. Якщо надати Тимошенко адміністративні важелі, то в столиці буде сформований потужний ресурс для проведення успішних політичних кампаній і не лише пов’язаних із виборами.