Син В'ячеслава Чорновола, відомого дисидента, одного із засновників і голови Народного Руху України,триразового депутата Верховної Ради, Тарас Чорновіл переконаний, що виховувався на прикладі батька. Народився 1 червня 1964 р. у м. Львові. В цей час його батько працював у комсомолі – був комсоргом на будівництві Київської ГЕС. Тоді сім'я Чорноволів переїхала зі Львова в Київ.

Тарас вважає, що політикою він почав займатися прямо з пелюшок, – "Обшуки у нас почалися вже тоді – в цьому невеликому бараку в якому ми жили. І коли до батьків приходили незвані гості, в мої пелюшки засовували рукописи батька, і мене негайно вивозили в колясці на прогулянку. Я навіть трохи підмочив перший радянський самвидав 60-х років", - гордо згадує Тарас В'ячеславович. ("Киевские ведомости", 15 квітня 2005 р.).

Початком своєї "свідомої" дисидентської діяльності Тарас Чорновіл вважає свій демарш з відмовою ходити до школи у восьмому класі. "Почалося все з того, що нас на черговому суботнику заставили прибирати опавше листя, а я сказав, що не хочу. Я пішов у юридичну консультацію і добився виписки із Кримінального кодексу щодо примусової праці дітей,яку переписав від руки: повісив у школі, другий екземпляр вручив учительці, третій директору. Почався скандал. А я взяв і відмовився ходити до школи." (Forum[/.url], 5 березня 2007 р.)

За це, за словами Тараса В'ячеславовича, Комісія у справах неповнолітніх умовно осудила його як "закоренілого злочинця" за ідеологічну незрілість і написання антирадянських пасквілів. ([url=http://tribuna.com.ua/]"Трибуна"23 лютого 2005 р.).[i]

Чорновіл-молодший також зробив кілька невдалих спроб одержати вищу освіту. Проте непереборне бажання байдикувати, яке вочевидь залишилося після школи, справило йому погану службу. Спочатку він навчався на біологічному факультеті Львівського університету,звідкіля був відчислений за неуспішність. Потім поступив в Українську академію книгодрукування, в якій провчився біля року заочно. Але не дивлячись на прізвище "Чорновіл" його відрахували і звідтіля.

У 2001 році Тараса прийняли на навчання в Інститут підвищення кваліфікації при Львівському університеті за спеціальністю "Міжнародне право". Проте, за систематичну неуспішність, ненаписання дипломної роботи та заборгованість в оплаті за навчання його відрахували в січні 2005 року і звідтіля.

Саме смерть батька стала тим трампліном, який відправив Тараса Чорновола у вищі ешелони влади.

25 червня 2000 року він був вибраний депутатом Верховної Ради по округу № 115 (Львівської обл.).
31 березня 2002 року - переобраний в парламент по округу № 116 (Львівської обл.).

На рахунку народного депутата Чорновола один законопроект (на пару зі Тарасом Стецьківим) та активна участь в численних акціях протесту й опозиційних мітингах, у тому числі й "Україна без Кучми" в 2001 році. Під час проведення акцій найбільше запам’ятався епізод із топтання Тарасом ногами української символіки і квітів біля пам’ятника Шевченку в Києві, показаний усіма вітчизняними телеканалами. Аргументом для цього "героїчного" поступку стало те, що "цей кошик з квітами покладав до пам’ятника Шевченка сам Кучма".

Правда, не завжди Тарас був у таких поганих відносинах з тодішнім президентом. Ще не так давно він частенько бував на прийомах в кабінеті у Кучми. Їхні розмови навіть попали на плівки Мельниченка.

У парламенті Тарас Чорновіл спробував знайти своє місце спочатку в складі партій "Реформи й порядок", потім фракції "Наша Україна" і навіть у депутатській групі "Центр". Але всюди залишався невдоволеним увагою до власної персони і особистими фінансовим становищем. "Я не бачу партії, яка підходила б мені ідеально" [i]("Корреспондент", 27 травня 2003 р.), - жалівся Тарас журналістам.

З партії "Реформи і порядок" Тараса просто вигнали. "До речі, не хотів з неї виходити, мене примусили тиском написати заяву про вихід з цієї партії". ("Українська правда"),- визнавав перед журналістами Чорновіл.

Ще в часи перебування в рядах "Нашої України", за словами Тараса, йому якось не вдалося попасти на прийом до Ющенка, хоча в адміністрації президента його приймали досить часто. З того часу він і затаїв особисту образу на Віктора Андрійовича.

На горизонті уже проглядалися президентські вибори і Тарас Чорновіл очікував (з огляду на заслуги батька) на "скромну" посаду у виборчому штабі. Проте час ішов, а пропозицій не поступало.
"Я не з тих, хто очікує будь-яких посад в майбутньому, або штабних місць у фракції зараз. Мене цікавить результат: побачити шлях для обрання нормального президента з нормальними повноваженнями і з хорошою командою" ("Корреспондент", 27 травня 2003 р.),- заявляв про свою безкорисливість Тарас В'ячеславович.

"Я буду агітувати за Віктора Ющенка тих, хто ще сумнівається"("Львівська газета", 27 лютого 2004 р.),- запально обіцяв Тарас.

"Я знаю, що коли виникло питання про відкликання мера Львова,то багато хто із дуже близьких до Ющенко людей говорили: "Нехай-би Чорновіл пішов на цю посаду, він там 100% переможе". Я від цього тоді відмовився".("Главред", 10 вересня 2004 р.), - набивав собі ціну нардеп Чорновіл.

"Я колись сказав, що не продаюся, з тих пір мені ніхто нічого не пропонує. Пропоную я". ("Трибуна", 10 вересня 2004 р.), - пояснював він відсутність попиту на себе.

Несподівано для нього та виборців його округу, голос Тараса був почутий. Йому нарешті усміхнулося "щастя" і він все таки зумів знайти свою "ідеальну партію".

Зробивши крутий віраж у своїх політичних переконаннях (якщо такі були взагалі) він опинився у фракції "Регіони України" та став позаштатним радником тодішнього прем’єра Януковича.
Під час президентської виборчої кампанії 2004 року Тарасу Чорноволу прийшлося виступати у якості тлумача слів, вчинків та окремих фрагментів біографії кандидата в президенти Віктора Януковича. Він як міг роз’яснював виборцям, що робитиме Янукович із "казламі которіє мєшают нам жіть" і як добиратися до місця призначення ветерану, посланому Януковичем на "три букви".



Тепер він уже заявляв : "Я ніколи не був з Ющенком, його моральні принципи мені абсолютно чужі". ("Українська правда").

Тарас Чорновіл, на пару із Ганною Герман, стали єдиними людьми які побачили як в Івано-Франківську на кандидата в президенти Віктора Януковича градом посипалися "важкі тупі предмети". Окрім яєць, які мало не цілими лотками кидали у їхнього патрона, вони заявляли, що особисто бачили: підшипники, акумулятори від відеокамер, каміння та навіть яйця, наповнені нервово-паралітичним газом. Проте епізод, показаний увечері того ж дня на 5 каналі, виявив всю брехливість "регіональних спікерів". Але це ні Чорновола, ні Герман абсолютно не збентежило, вони і надалі продовжували переконувати у власній версії інциденту.

Але навіть в штабі Партії регіонів Чорновіл зумів знайти нішу для своєї "вродженої опозиційності: "Я в перший же день порушив заборону на куріння в "Зоряному", а там виявляється, вентиляція направлена не назовні, а ганяє повітря по всьому залу". ("Трибуна", 26 січня 2005 р.).

Після історичного рішення Конституційного суду про повторне проведення другого туру виборів, коли "штабісти" Януковича майже повністю розбіглися, "регіонали", ймовірно вважаючи, що гірше вже не буде, доручили Тарасу Чорноволу очолити виборчий штаб кандидата в президенти.

Тарас довго ще після цього критикував організацію роботи, проведену своїми попередниками, - "Я подивився на роботу штабу, в який я прийшов, де мало що уже можна було змінити – ефективність структури достатньо низька. Вся попередня робота – всіх тих Глібів Павловських, Гельманів, та й Тігіпка в тому числі - привела до того, що ми дістали такий результат". "Українська правда"). Та результат в нього вийшов ще більш плачевний.

Пізніше він на запитання журналістів про свої заробітки в якості керівника штабу Януковича жалівся, що заплатили йому надто мало. "Знаєте, я не люблю говорити про ту зарплату з двох причин. Перша причина – ті, які живуть сьогодні в ультрабідності, вважають, що це шикарно багато, ті, хто нормально оцінюють, скільки на політиці люди заробляють, іншого слова до мене, як "лоханувся", не підберуть. Це зарплата, яку отримує провідний журналіст на центральних українських телеканалах за місяць. Тобто я дістав приблизно як хороший український журналіст. Це не є багато". ("Українська правда").

На парламентських виборах 2006 року став №4 у виборчому списку Партії регіонів. "Я не вважає Партію регіонів болотом, і тому зараз говорю речі, які я абсолютно щиро сприймаю". ("Главред", 21 квітня 2006 р.), - розсіював усі сумніви щодо своїх політичних переконань Тарас Чорновіл.

Літом 2006 року Чорновіл заявив, що був свідком того як Юлія Тимошенко приймала наркотики. "Я сам бачив на одному мітингу у 2002 році … Стояв біля сцени, курив. Юля спустилася тоже і, не ховаючись, стала втягувати з руки дозу білого порошку... Існує професійне спілкування між охоронцями VIP-персон. Якщо їм вірити, то "шефиня" не раз давала "своїм" доручення – доставити їй препарати кокаїнової групи", - відзначив "регіонал"("Українська правда"). У відповідь Юлія Тимошенко порекомендувала Тарасу перестати курити коноплю щоб позбутися галюцинацій.

На дострокових виборах 2007 року Тарас піднявся до №3 у списку Партії регіонів, хоча початково взагалі ставив під сумнів свою присутність у партійному списку.

В інтерв’ю журналістам Тарас Чорновіл дає зрозуміти: як політик він зробив себе сам, причому вивів себе на солідний професійний рівень. Каже, що на відміну від більшості своїх колег-депутатів завжди читає законопроекти, а також самостійно пише тексти своїх виступів.

Вважає себе маститим політологом, проте невдоволений, що західні інформаційні агентства, замовляючи у нього аналітичні матеріали, використовують їх тільки як інформаційні. Пишуть на їх основі власну аналітику та публікують під іншими прізвищами. "Але я на то махнув рукою. Якщо мені за це заплатили гонорар - ради Бога". ("Українська правда").

Тарас Чорновіл декларує дохід, який складається з депутатської зарплати і гонорарів від публікацій. У Тараса у Львові у власності є будинок і квартира у депутатському будинку в Києві. Також у його власності, згідно декларації, перебуває старий автомобіль Daewoo, "якому вже 12 років і який буквально розсипається".

Проте це не стало перешкодою Тарасу в бажанні об'їздити на цьому "металобрухті" всю Європу.
"Я люблю поїздки, автотуризм. В цьому плані я трохи авантюрист. Можу сісти в машину і поїхати в якусь європейську країну. Я знаю всі основні платні дороги в Австрії, які ведуть через перевали, заповідники, по яких можна виїхати і побачити щось неймовірне". ("Львівська газета",, 27 лютого 2004 р.).

"Проїхав всю Європу. Востаннє за три тижні проїхав сім тисяч кілометрів –Угорщину, Австрію, в Альпах полазив трошки, більшу половину Італії, аж до Везувію включно. Оце і є той відпочинок, інакше я не вмію відпочивати". ("Українська правда").- поділився свіжими враженнями зі свого відпочинку Чорновіл (особливо не акцентуючи, як йому вдалося потрапити на його "металобрухті" у Європу).




В свій час ряд ЗМІ звинувачувала Чорновола в організації злочинної групи з метою торгівлі людьми, - повідомляє інтернет-сайт "Клан Януковича". Повідомлялося, що кримінальні угруповання запропонували Тарасу Чорноволу за гроші сприяти у відкритті віз для потенційних жертв (громадян України). Така неофіційна ціна за відкриття візи становить від 1000 до 7000 доларів (в залежності від країни). На початку своєї участі Чорновіл писав рекомендовані листи для жертв до представництв іноземних держав. Пізніше вирішив поставити це на “конвеєр” і розпочав налагоджувати неофіційні контакти з “нечистими на руку” співробітниками посольств та консульств. Депутатом Тарасом Чорноволом у цьому “брудному” бізнесі був задіяний чималий штат власних помічників.

Якщо врахувати ту кількість листів, спрямованих до іноземних представництв то зрозуміло чому від його імені з 2003 року у дипломатичних представництвах почали “шарахатись”. Тож його діяльність повністю почала здійснюватись через деякі туристичні фірми, які працювали під його неофіційним патронатом. Одну з таких турфірм зареєструвала на себе його працівниця (помічник) та подруга Вікторія Зиновіївна Гелон.

У Чорновола є "інтелектуальне" хобі – він колекціонує магнітики на холодильник. Також вважає себе цінителем гаварецької і трипільської кераміки. Напевне тому він заявляє, що розбирається в трипільській культурі краще за Віктора Ющенка.

Тарас В'ячеславович заявляє, що гурманських нахилів у нього немає. "Коли ми з дружиною буваємо в селі, за милу душу іде тамошня самогонка", – відверто признається Чорновіл. ("Факты", 24 листопада 2000 р.). Також "за милу душу" іде і дорогий коньяк у прес-клубі Ржавського, неподалік Верховної Ради, - чому автор неодноразово був свідком.

Тарас Чорновіл повторно одружений. Дружина – Марія Миколаївна 1961 року народження, домогосподарка. Раніше працювали разом у видавництві. Чорновіл признався, що вважає за непотрібне поздоровляти дружину із святом 8 березня: "Я день Клари Цеткін якось не дуже сприймаю". ([url=http://for-ua.com/interview/2007/03/05/144924.html]Forum[/.url], 5 березня 2007 р.).

Від першого шлюбу у нього троє синів. Старші сини-близнюки Максим та Богдан народилися 22 січня 1988 року в Німеччині; Чорновіл Маркіян Тарасович народився 27 листопада 1988 року.


Біографічна довідка

Тарас Чорновіл народився 1 червня 1964 року у м. Львові.

1981-1982 - лаборант кафедри прикладної геодезії Львівського політехнічного інституту

1982-1984 – служба в Радянській армії у смт. Озерне Житомирської області.

1984-1989 – санітар операційного відділення швидкої допомоги Львівської міської лікарні, член Української гельсінської спілки, один із засновників Союзу незалежної української молоді (СНУМ)

1987 - редактор журналу "Український вісник", потім головний редактор газети "Молода Україна".

1990-1992 - керівник Українського незалежного видавничо-інформаційного союзу.

1990-1994 - депутат львівської обласної ради.

1993-1997 - заступник директора, директор науково-видавничого підприємства "Мета", головний редактор видавництва "Стрім".

1995 – референт у політичних питаннях В'ячеслава Максимовича Чорновіла

1999 - робота в апараті Народного Руху, головний редактор газети "Час".

2000-2002 – депутат Верховної Ради України ІІІ скликання по мажоритарному округу № 115

2002-2006 - депутат Верховної Ради України ІV скликання по мажоритарному округу № 116

2004-2005 – радник кандидата в Президенти України Віктора Януковича, керівник виборчого штабу В.Януковича.

2006-2007 - депутат Верховної Ради України V скликання за списком Партії регіонів (4 місце в списку).

З 2007 – в черговий раз депутат Верховної Ради України V скликання за списком Партії регіонів (3 місце в списку).