Кабінет міністрів в намаганні обмежити стрімке зростання цін із 7 квітня зобов’язав виробників продуктів харчування і власників 7 найбільших торгівельних мереж знизити ціни на основні продовольчі товари. Також передбачається, що торгівельна націнка на соціально значимі продукти становитиме не більше 10%. Таким чином, гречка відтепер має коштувати 5,2-5,3 грн. (зараз – 5,9-6 грн.), цукор – 2,8-2,9 грн. (зараз – 3,4-3,5 грн.), яйця – 3,5-3,8 грн. (зараз – 5,5-6 грн.), а олія – від 11,4 до 12,3 грн. (зараз – 13-14 грн.), також очікується зниження цін на хліб, макаронні вироби, курятину, масло та деякі інші товари.

"Реальна політика" запитала у Костянтина Кузнєцова, провідного експерта економічних програм Центра ім. О.Разумкова, наскільки доцільною і ефективною може бути така практика адміністративного зниження цін.


Регулювання цін є доречним
"Загальні принципи державного управління в економіці хоча й допускають втручання у такій адміністративній формі, однак з точки зору ринкових механізмів це не є достатньо правильною поведінкою держави. В той же час економічна теорія і досвід інших країн свідчать про те, що у таких складних ситуаціях подібні дії уряду є коректними, якщо вони запроваджуються на короткий термін. Як засіб боротьби з інфляцією – а інфляція зараз у нас розкручується небаченими темпами – коригування цін на продукти харчування грає першу скрипку.

Зараз у нас має місце специфічна економічна атмосфера та взаємодія між учасниками споживчого ринку. Досі не була виразною і зрозумілою політика Антимонопольного комітету, і лише перед можливими змінами його керівництва він дещо активізувався на тому фронті робіт, за який він відповідає. Я не можу сказати, чи ринковим способом на сьогодні сформовані ціни в супермаркетах зокрема і на споживчому ринку продуктів харчування взагалі. Я також не впевнений, що самі суб’єкти ринку є чесними. Крім того, зараз дуже багато споживчих продуктів потрапляють на ринок без сплати податків та без належного контролю за їхньою якістю.

За рахунок усього цього ціни на продукти харчування ціни іноді зростають без зрозумілих причин. Тому дії уряду з встановлення цінових обмежень для мене є зрозумілими, хоча я їх і не вітаю. Якщо при цьому вони будуть здійснюватися протягом короткого проміжку часу, то це нормальне явище. Нічого страшного я тут не бачу".


Підприємці купили собі спокій
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко також заявила, що зустрічалася з власниками мереж супермаркетів і ті добровільно пообіцяли знизити роздрібні ціни на деякі категорії продуктів харчування. При цьому прем’єр підкреслила, що уряд ніяк не змушував їх іти на цей крок, однак тепер буде ретельно стежити за дотриманням ними своєї обіцянки. Ми поцікавились у пана Кузнєцова, якими мотивами могло бути викликане таке рішення власників супермаркетів.

"Я сумніваюсь, що вони пішли на обмеження цін добровільно. Однак справа в тому, що ніхто не знає, на що здатний уряд. Його повноваження, звичайно, прописані в законодавстві, але невідомо, які з них він стане реалізовувати. Широкому загалу в Україні, скажімо, невідомі приклади, коли уряд проводив широке прозоре дослідження ринку, а потім штрафував тих, хто порушував закони ціноутворення, хто формував ціни неринковим способом. Тому зараз підприємці перебувають в стані невизначеності. Вони не знають, на що може піти Тимошенко в своєму намаганні приборкати інфляцію.

У мене майже нема сумнівів, що якби хтось прозоро показав весь ланцюг ціноутворення від домівки селянина, де вирощується свиня чи корова, і до прилавку якогось супермаркету, де на кінцевий товар наклеюють цінник, тоді ми б побачили, які формуються націнки. Але ж цього ніхто не хоче робити, тому що є певні елементи зменшення рівня оподаткування, є сірі схеми, є посередники, які отримують прибутки, а потім різними шляхами їх мінімізують, щоб сплачувати менші податки. Тому ніхто не зацікавлений, щоб Юлія Тимошенко "досліджувала" ланцюг ціноутворення. За бажання вона може викрити всі ці ланцюги через податкову і МВС, але ж на це потрібен час та зусилля. Очевидно, що підприємцям також не вигідна реалізація подібного варіанту. Їм легше просто погодитися на вимоги уряду і знизити ціни. Фактично, вони прийняли рішення на користь того, щоб втратити на прибутках, але забезпечити собі спокійне життя."