Нещодавно виповнився рік з того часу, як УЄФА оголосила Україну і Польщу переможцями конкурсу на право проведення чемпіонату з футболу Євро-2012. Цей час держава витратила вкрай бездаро, встигнувши вирішити в плані підготовки до чемпіонату лише питання з припиненням будівництва торгівельного центру напроти НСК «Олімпійський» в Києві. Чим займалися весь рік відповідне Національне агентство, спеціальна урядова комісія на чолі з прем’єр-міністром, оргкомітети у містах проведення чемпіонату, не можуть достеменно пояснити і вони самі. Між тим, проблеми, пов’язані зі своєчасною підготовкою до Євро-2012, стають все більш нагальними й потребують безвідкладного розв’язання.

Розуміючи ризики, які стоять перед Україною, Президент Віктор Ющенко напередодні пасхальних свят розпочав поїздки містами, де мають відбутися ігри чемпіонату. Першим глава держави відвідав Донецьк, де побував на будівництві нового стадіону «Шахтар». Вчора Ющенко був вже у Львові, де проходила спільна нарада мерів українських і польських міст, задіяних в проведенні Євро-2012.

Тим часом у швейцарському місті Ньоні збиралося інше засідання - Стратегічної Ради УЄФА, на якій обговорювався стан тієї підготовки, яку проводить Україна задля проведення фінальної частини європейського свята футболу 2012 року. Зауваживши значне відставання вітчизняних підготовчих заходів від тих, які проводяться в Польщі, експерти загострили увагу на кількох першочергових проблемах України.

Зокрема, в УЄФА зазначили, що якщо протягом травня-червня в країні не розпочнеться реконструкція основних й запасних аеропортів, що мають приймати учасників і гостей Євро-2012, то Україна може втрати право на проведення чемпіонату. Наразі вітчизняні аеропорти не розраховані на обслуговування сучасних літаків, перш за все через недостатню довжину своїх злітно-посадкових смуг. Реконструювати аеропорти Києва, Дніпропетровська, Донецька і Львова, а також «резервних» Харкова і Одеси за бюджетний кошт держава не в змозі, тому до справи потрібно залучати приватних інвесторів. Але суттєвою перепоною для того, аби вони почали вкладати гроші в відновлення українських літовищ, є принципова позиція уряду зберегти злітно-посадкові смуги, експлуатація яких й складає левову частку прибутків аеропортів, у виключній власності держави. Зрозуміло, що вкладати гроші без перспективи їх ефективної «роботи», інвестори мало зацікавлені.

Іншою серйозною проблемою в УЄФА називають нестачу в українських містах проведення Євро-2012 достатньої кількості 4- та 5-зіркових готелів. Найкраща ситуація в Києві, але серед 16 тисяч номерів в 120 столичних готелях лише 2000 відповідають вимогам європейських стандартів. Загальна кількість «повнозіркових» вітчизняних апартаментів складає лише третину від необхідного, з огляду на що Україні належить протягом найближчих років побудувати вдвічі більше комфортабельних готелів, ніж їх існує нині. Достатню кількість грошей на це, знову ж таки, можна знайти лише у іноземних і вітчизняних інвесторів, але для того, щоб бум готельного будівництва відбувся, потрібні більш прості правила відведення землі, надання дозволів на проведення будівельних робіт й тому подібне.

Окрім перерахованих вище двох головних перешкод проведенню Євро-2012 в Україні проблемними також є незадовільний стан вітчизняних автомобільних доріг, відсутність швідкисного залізничного сполучення між містами проведення чемпіонату, забезпечення належної безпеки ігор.

Зваживши на це, Стратегічна Рада вирішила надати Україні два місяці для того, аби вона остаточно визначилися зі шляхом і графіком вирішення усіх проблем. А вже 27 червня має відбутися нове засідання, на якому інспектори УЄФА остаточно визначаться, чи залишити право на проведення Євро-2012 за Україною, чи передати його більш підготовленим державам, адже нестачі в бажаючих нема.

Отже, 27 червня стане переламним днем для нашої країни. І часом «Ч» для уряду Юлії Тимошенко, адже успіх підготовчої роботи до фіналу європейського чемпіонату 2012 року залежить виключно від виконавчої гілки української влади. При цьому кожному українцеві зрозуміло, що втратить наша країна разом з втратою права на проведення Євро-12. Найбільше зазнає міжнародний імідж України, який по крихтам вибудовувався протягом останніх років, а вирішення питання європейської й євроатлантичної інтеграції прийдеться відкласти ще в більш довгу шухляду.

Тому дуже хотілося б, щоб Кабінет міністрів протягом двох наступних місяців бодай тимчасово припинив перейматися коригуванням виборчих форматів, з’ясовувати відсоток нового порогу виборчого бар’єру, опікуватися проблемами внесення змін до діючою Конституції тощо. Зараз в українського уряду є головне і першочергове завдання, яке він має вчасно і якісно виконати не для власного рейтингу, а задля добра всієї держави – належним чином підготувати країну до проведення Євро-2012.