Схоже, що надії на певний «канікулярний» період для України під час зміни господаря Кремля не виправдалися. Всупереч дійсно існуючим суперечностям, неув'язкам і зростаючій недовірі між Володимиром Путіним і Дмитром Медвєдєвим, вони єдині в горезвісному «українському» питанні. І якщо ВВП ніяк не може забути своє приниження в 2004 році, то ДАМ (цікаво, чи дотримуватимуться російські журналісти спадковості в питанні наділення першої особи Росії неформальним прізвиськом) всіма силами прагне уникнути чого-небудь подібного.

За інформацією з кремлівських коридорів, останні події в Україні були з ентузіазмом сприйняті і новим-старим російським керівництвом. І не лише сприйняті. Російські спецслужби називають саме себе коханих головними чинниками загострення відносин між українським прем'єром і президентом. І, на жаль, вони мають на це серйозні підстави.

Вся справа в групі радників і нових фаворитів Юлії Володимирівни, яким все частіше удається перетворювати українського прем'єра на знаряддя просування російських інтересів.

Особливий інтерес російської сторони викликав намір БЮТ перетворити Україну на парламентську державу. Причому цей інтерес настільки великий, що кремлівські експерти взяли найбезпосереднішу участь в підготовці відповідного тексту, роботі з проросійськими парламентськими фракціями і фінансуванні всього ланцюжка інформаційно-політичного супроводу «конституційного» процесу.

З цією метою російська сторона проводить регулярні консультації з Олександром Задорожним, який відповідає за кінцевий текст нової Конституції і координує діяльність «груп юристів В.Медведчука і А.Портнова». Для того, щоб уникнути несподіванок при її розгляді на парламентській сесії (а російські товариші вимагають провести перше голосування вже в травні), відповідні консультації ведуться з депутатами від фракцій КПУ і Партії Регіонів. З цією метою в Москві були проведені переговори з уповноваженим представником комуністів І.Алексєєвим, якого приймав заступник розділу адміністрації Володимира Путіна В.Сурков. Подібні бесіди регулярно проводяться з Д.Табачником, О.Лавріновичем і О.Лукаш.

Оперативна робота, що була проведена, принесла певні плоди. За інформацією джерел в Кремлі, станом на 10 травня були остаточно узгоджені всі принципові положення проекту про перехід до парламентської моделі державного управління і максимально можливого обмеження повноважень інституту Президента України.

Проте, пам'ятаючи про свої попередні поразки, російська сторона чинить активний тиск на Ю.Тимошенко в питанні передачі під російський контроль українських стратегічних підприємств. Поки що реалізується схема з «приватизацією» Одеського припортового заводу російськими структурами. Для остаточного обговорення деталей «неофіційних» умов по передачі ОПЗ Росії до України на зустріч безпосередньо з прем'єр-міністром і виконуючим обов'язки глави ФДМ прибуває якийсь пан С.Лукаш – екс-заступник голови «Газпрому» і нині довірена особа Володимира Путіна.

Якщо справа «вигорить», за приблизно такою самою схемою будуть «приватизовані» й інші стратегічні об'єкти – насамперед «Турбоатом» і «Зоря Машпроект».

Але це, так би мовити, тільки надводна верхівка айсберга. За даними того ж джерела в Кремлі, головною метою політичного керівництва РФ залишається блокування роботи і дефрагментація державного апарату України.

Через своїх представників ФСБ РФ удалося домогтися затвердження у Ю.Тимошенко плану про повне припинення фінансування роботи Секретаріату Президента України, силових структур, обласних державних адміністрацій і Фонду державного майна. Мотивацією для таких дій буде або твердження про «невиконання ними рішень уряду», або взагалі «незаконність їх функціонування».

За оцінкою російських аналітиків, подібний крок повинен привести до розвалу державних інститутів і можливого хаосу в Україні. Останній цвях в труну української державності після затвердження нової Конституції буде забитий восени, коли Росія встановить остаточну ціну за російський газ на рівні $300-350 доларів за кубічний метр. Подібний розвиток подій, як сподіваються деякі кремлівські фахівці, призведе до масового закриття підприємств, економічного колапсу, масових акцій протесту і на тлі паралічу державної влади – до фрагментації української держави.

Але в цьому сценарії є одна критично важлива ланка. У Москві чудово розуміють, що головна роль в реалізації цього плану покладається на Юлію Тимошенко. Або, як вона сьогодні проходить в аналітичних розробках Кремля – пані Хаос. А від неї в Україні поки що залежить далеко не все.