На 14 травня Юлія Тимошенко призначила репетицію приватизаційного “прориву”. Нагадаємо, що на сьогодні в управлінні об’єктами державної власності України спостерігається певний плюралізм. Уряд Тимошенко своїм рішенням, фактично, створив ще один “Фонд державного майна” під “керівництвом в.о. Голови А.Портнова”. Це при тому, що вищезгадана Постанова Уряду на сьогодні зупинена Указом Президента України, а Голову Фонду державного майна Валентина Семенюк-Самсоненко Верховна Рада України досі з посади не звільняла.

Тим не менше “Фонд держмайна Портнова” розпочав “приватизацію”: створив свій друкований орган, дав оголошення про аукціон, уклав відповідні угоди з біржою. Таким чином на 14 травня на 11.00 призначено аукціон з продажу акцій ВАТ “Полтаваобленерго”. Як казали в радянській рекламі, “зручно, вигідно, дешево”. Досить стати фаворитом Прем’єра і можна створювати свій Фонд держмайна (скажімо, Фонд держмайна Андрія Скуміна) і спокійно продавати пару-тройку обленерго.

Це було б смішно, якщо б не було так сумно – ситуація з “приватизацією” “Полтаваобленерго” свідчить про повну безвідповідальність уповноважених інститутів та осіб. Скажімо, дуже легко відповідальність за проведення цієї вищою мірою сумнівної оборудки взяла на себе Українська міжбанківська валютна біржа. При тому, що такі фокуси в нормальних умовах могли б, як мінімум, коштувати втрати ліцензії.

До речі, вибір “Фондом держмайна Портнова” у партнери УМВБ свідчить про політичну розкомплектованість команди Ю.Тимошенко. Справа у тому, що голова правління Української міжбанківської валютної біржі Петро Переверзєв абсолютно несамостійна фігура, реально біржа підконтрольна Дмитру Табачнику. Без згоди відомого київського “регіонала” на біржі такі рішення не приймаються, що означає достатньо тісну спайку бізнесу Партії регіонів і Блоку Тимошенко у реалізації дуже сумнівної (з точки зору закону) схеми приватизації.

З конфіденційних джерел стало відомо, що Дмитру Табачнику за участь у запровадження схеми “приватизації по-тимошенківськи”, крім матеріальної мотивації, обіцяно контроль за ВАТ “Національний депозитарій України”. Нагадаємо, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку своїм рішенням від 1 квітня 2008 року призначила на 11 червня загальні збори акціонерів ВАТ "Національний депозитарій України", на яких має розглядатися питання переобрання членів Правління Національного депозитарію, голови Правління та членів Наглядової Ради. Наші джерела стверджують, що пан Табачник отримав гарантії призначення Головою правління ВАТ "Національний депозитарій України" “своєї” людини. Очевидно, не останню роль в цій історії зіграв той факт, що на сьогодні Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку виведена з-під порядкування Президента України: відповідно до Рішення Конституційного суду України № 3-рп від 01.04.2008 законодавчі положення про підпорядкування ДКЦПФР Президентові України та призначення і звільнення її голови та членів Президентом України визнані неконституційними. А це означає, що на сьогодні підконтрольна БЮТ Державна комісія не відкличе ліцензії Української міжбанківської валютної біржі. Звідси й така безпечність.

Стартова ціна пакету “Полтаваобленерго” виставлена 641 888 811,62 гривень (за оцінкою експертів, об’єкт буде проданий орієнтовно за 120 млн.євро при реальній вартості у 2 рази більшій). У цьому – найбільша шкода "юліанської" приватизації для економіки: під ризики і політичні скандали будь-який інвестор викладе значно менше, ніж під стабільну ситуацію і розвиток.

Правда, не виключено, що рейдерська атака Уряду Тимошенко може захлинутися. Думаю, тут В.Семенюк-Самсоненко постаралась: ухвалою Світловодського Міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.05.2008 року у справі № 2 -1167/08 за позовом Абрамова В.І. до Остроушко О.Л. та Ракецького О.О. за участю третьої особи – ЗАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» заборонено ЗАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» проводити 14.05.2008 року торги з продажу акцій ВАТ «Полтаваобленерго”.

Та, насправді, подібні ухвали нічого суттєво не змінюють. Ухвали приймають і оскаржують, а система державного рейдерства поки що в Україні залишається.