Важко сперечатися з тим, що у мистецтві подати будь-яке своє рішення чи вчинок, навіть найнеприглядніший, у найвигіднішому для себе світлі Юлії Тимошенко немає рівних. Навіть відверто корупційні та руйнівні для української економіки кроки називаються «прекрасними, довгоочікуваними, антикорупційними». Прикладів того, як слова Юлії Володимирівни розходяться із її справами дуже багато. Але сьогодні на часі ті ініціативи чинного прем‘єра, якими вона послідовно вбиває українську орієнтовану на експорт промисловість та дозволяє імпортерам отримувати надприбутки. Мова йде про системні кроки уряду, якими, з одного боку, штучно ревальвується гривня, а з іншого заохочується імпорт за рахунок експорту. Тобто, знищується національний товаровиробник.

Почалося все (до речі, як й в 2005 році) зі штучного обвалу долара. За даними газети «Коммерсант-Украина», причиною квітневого падіння курсу американської грошової одиниці було рішення Кабінету Міністрів про заборону «УкрГаз-Енерго» закуповувати валюту. Таким чином, на ринку було штучно створено надмірну масу долару. В результаті громадяни України понесли серйозні втрати, а хтось в уряді отримав надприбутки. Для цього достатньо було лише знати про урядове рішення та заздалегідь підготуватися до кризи.

Свого часу Джордж Сорос у такий же приблизно ситуації заробив мільярди. Вочевидь, не постраждала й Юлія Тимошенко, яка «відсвяткувала» вдало проведений ґешефт придбанням для свого маєтку 40 сосен на загальну суму 600 тисяч євро.

І все б нічого, однак у 2005 році такі експерименти Юлії Володимирівни призвели до негативного зовнішньоторгівельному сальдо, яке лише за рік мудрого господарювання Тимошенко впало з плюс 6 мільярдів доларів до мінус чотирьох мільярдів доларів. За цей час українська економіка так і не зуміла оговтатися.

Тепер ситуація повторюється. Правда й сама лідерка БЮТ діє системніше. Вона посилює тиск на національного товаровиробника за рахунок так званих «антиінфляційних законів», які насправді лише стимулюють імпорт. Такий відвертий лобізм з боку прем‘єра викликав «тихе незадоволення» навіть в її блоці. Так, народний депутат від фракції БЮТ Ігор Рибаков зазначив, що проекти законів "Про встановлення глобальної тарифної квоти на імпорт деяких видів м'яса в 2008 році" і "Про внесення змін до закону України "Про митний тариф України" створюють "додаткові умови для зловживань і корупційних дій з боку посадових осіб митних органів, спрямованих на заниження митної вартості таких м'ясопродуктів". Крім того, на думку депутата, законопроект "Про внесення змін у Митний тариф України (про формування доступних цін на фрукти з високим змістом вітамінів для широких шарів населення)" також не можна назвати "нічим іншим як знущанням над тими самими широкими шарами населення, про здоров'я яких так печуться розроблювачі цього законопроекту". У даному законопроекті неозброєним оком проглядається лобіювання інтересів цілком визначених імпортерів такої продукції, які у гонитві за надприбутками з блюзнірством прикриваються турботою про глобальне забезпечення вітамінами широких шарів населення України".

Знаючи про порядки, що панують в БЮТ, можна лише побажати народному депутату везіння. Особливо, якщо проаналізувати список «найкращих кучмістів» серед найнаближеніших фаворитів Юлії Володимирівни та їх бізнес, пов‘язаний з імпортом. Ці люди дуже не люблять, коли їх позбавляють можливості навіть не просто заробити, а просто відбити свої витрати на передвиборчі кампанії Тимошенко.

А для того, щоб бути об‘єктивними, давайте подивимося, яким чином у аналогічних ситуаціях поводять себе уряди двох країн, що найбільше впливають на політику Європи загалом та України зокрема.

Так, попри заяву глави Федеральної резервної системи США Бена Бернанке про те, що загроза кризи минула, та тиск країн ЄС, в Вашингтоні не поспішають посилювати долар. Той же пан Бернанке натякнув на «розширення кредитування» комерційних банків. Тобто, американський ЦБ спочатку накачає економіку грошима, щоб вона зростала, наповнювала країну товарами та, УВАГА!, таким чином стримувала зростання цін.

Така стратегія урядом США була обрана тому, що там добре розуміють – лише реальне виробництво визначає конкурентоспроможність та здоров‘я економіки. Тому там ніколи не гратимуться в ігри Юлії Володимирівни, бо добре розуміють – зростаючий курс національної валюти душить виробництво та реальний сектор економіки, натомість створює максимально сприятливі умови для імпортерів та торгівлі.

До речі, на цьомі вже опеклася Росія, яка почала посилювати рубль. У результаті РФ, що після 1998 року почала споживати власні товари, зараз знову завалена імпортом, а російське виробництво зростає дуже повільно. Бо на сильний російський рубль можна купити дуже багато дешевої китайської продукції.

Саме тому сьогодні російське керівництво починає переглядати свою політику та рубль потроху почав падати. За останні два робочих дні минулого тижня російська валюта подешевшала до пари євро-долар на 17 копійок. І це не межа, оскільки відповідні інструкції отримав Центробанк РФ.

От і виходить, що завтра Україна зусиллями Тимошенко буде завалена іноземним імпортом, вітчизняне виробництво збанкрутує та втратить зовнішні ринки, а люди опиняться на вулиці. І що це, як не навмисне знищення української промисловості?

На жаль, причина такої особистої ненависті Юлії Володимирівни до національного виробника залишається невідомою. Якщо вона гадає, що таким чином вб‘є ресурсну базу своїх політичних опонентів (оскільки депутати від її блоку ніколи не займалися виробництвом) та досягне легкої перемоги у 2010 році, то мусимо її застерегти. Це буде перемога не над Партією регіонів, «Нашою Україною» чи «Єдиним центром». Це буде перемога над народом України.