За останні два дні у російських та українських ЗМІ з’явилося чимало нової інформації, яка стосується майбутніх газових взаємин двох держав. Пролунало чимало коментарів. Все це відбувається на тлі візиту Президента Ющенка до Росії та непростих переговорів «Нафтогазу» з «Газпромом». У чому причини даних подій та якими є наслідки?

Отож, почалося все з публікації «Коммерсантъ-Украина». Видання повідомило, що українська сторона, а саме НАК «Нафтогаз України», заборгувала російській стороні, а саме компанії RosUkrEnergo, більш ніж 700 млн. доларів за отриманий у квітні-травні поточного року природний газ. Крім того, неоформленими залишаються значні обсяги «блакитного палива» у підземних сховищах – від 12 до 15 млрд. кубометрів. Цим паливом Україна мала розрахуватися за 1,4 млрд. кубометрів газу, спожитого на початку року за ціною 321 долар за тисячу кубометрів. За інформацією журналістів «Коммерсанта», у сховищах зберігається 15,5 млрд. кубометрів газу «невідомого власника», з яких 3 млрд. кубометрів належать «УкрГаз-Енерго» та більше 8 млрд. – RosUkrEnergo.

Голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що до врегулювання ситуації з боргами про прямі переговори щодо ціни на газ в 2009-2014 роках не може бути й мови. Хоча ще зовсім нещодавно російська монополія офіційно визнала, що станом на 28 травня 2008 року НАК «Нафтогаз» не має поточної заборгованості за газ.

Офіційно «Нафтогаз» ніяк не прокоментував дані факти, нагадавши, що переговори щодо договору про довгострокове постачання газу та його транзит тривають. Власне, в планах Олега Дубини і було ініціювати довгострокові переговори щодо нової міжурядової угоди. Головною метою урядової команди переговорників є перехід на 15-річні контракти з «Газпромом» на закупівлю та транзит газу, а також поступовий (поетапний) перехід на європейську формулу ціни на «блакитне паливо».

Звідси, постає ключове питання: Чому росіяни знову підняли тему боргів?

З одного боку, у «Газпрому» є всі підстави для хвилювання. «Нафтогаз» закінчив перший квартал зі збитками розміром 2 млрд. гривень. З початку року в Україні постійно зростають ціни на газ для промисловості, а підприємства теплокомуненерго та облгази український монополіст взагалі погрожує відключити від газопостачання за несплату за спожитий ресурс менше ніж 100%. Сам НАК балансує на межі дефолту, залучаючи кредити для погашення вже існуючих кредитних зобов’язань. Зокрема, тривають переговори з ABN Amro, Deutsche Bank, а також деякими українськими банками про додаткові кредити. «Нафтогаз» так і не надав власникам його єврооблігацій аудиторської фінансової звітності за 2006 рік, відтермінувавши це на невизначений строк.
За січень-травень 2008 року ГТС України було прокачано вітчизняним споживачам 29,5 млрд. кубометрів газу. Навіть з урахуванням власного видобутку на рівні 5-6 млрд. кубометрів, а також відбору газу зі сховищ, об’єми споживання є досить значними. Саме тому, базуючись на викладених вище фактах фінансового становища НАКу, російська сторона може висловлювати досить обгрунтовані побоювання з приводу достатньості оборотних коштів для погашення поточної заборгованості.

З іншого боку, питання нібито боргів за газ піднімається «Газпромом» кожного разу, коли відбуваються переговори щодо умов постачання газу та його ціни, а також напередодні підписання важливих міжурядових угод. Тема заборгованості по черзі з’являлася і наприкінці 2007-го, коли переговори вів тодішній міністр Юрій Бойко, і на початку 2008-го, коли Юлія Тимошенко позбулася «УкрГаз-Енерго» та були підписані нові угоди.

Черговий етап інформаційної кампанії «Газпрому» відбувається у цікавий момент. По-перше, тривають переговори з «Нафтогазом» про цінову формулу газу починаючи з 2009 року, а також про перехід на прямі відносини монополій без посередників. По-друге, в Росії з дводенним робочим візитом перебуває Президент України Віктор Ющенко. Саме для нього, а точніше для його зустрічі з Президентом РФ Мєдвєдєвим були заготовані заяви про заборгованість, що мали стати своєрідною «гіркою пілюлею». Адже не секрет, що окрім відвідин Соловецького монастиря, участі у неформальному саміті глав держав СНД та міжнародному економічному форумі у Петербурзі, ключовим елементом поїздки Ющенка мала стати зустріч з Мєдвєдєвим для обговорення низки «чутливих двосторонніх питань», яких тільки за останній місяць накопичилося чимало – починаючи зі зближення з НАТО та закінчуючи Чорноморським флотом і статусом Севастополя.

Проте для нас важливою є енергетика, яка стала одним з трьох основних блоків зустрічі Ющенка з Мєдвєдєвим. Офіційні повідомлення досить скупо подали інформацію про обговорення сторонами питань співробітництва у газовій сфері. Всі точки над «і» поставили коментарі найвищих посадових осіб.

Спочатку виступив міністр закордонних справ Росії Лавров. Він заявив, що президенти обговорювали питання ціни на газ у 2009 році. За словами міністра, Ющенко підтримав бажання російської сторони підвищити ціну, мотивувавши це потребами оздоровлення економіки країни. Проте, цитування українського президента було використане главою зовнішньополітичного відомства РФ в якості трапмліна для чергової інформаційної «атаки». «Ціни на газ центральноазійських країн, що потрапляє до України через територію Росії, з 1 січня 2009 року будуть відповідати європейським цінам, які розраховуються по стандартним формулам. Це рішення обумовлює перехід на ринкові ціни. У зв’язку з цим ціна для України збільшиться майже удвічі», – повідомив Лавров.

Ющенко у своєму коментарі підтвердив дану інформацію. Глава держави повідомив про домовленість щодо участі української сторони в переговорах, які «Газпром» провадить з Туркменістаном, Узбекистаном та Казахстаном. «Я запропонував, щоб разом із «Газпромом» НАК «Нафтогаз України» провів оперативні переговори з постачальниками середньоазійського газу щодо балансу 2009 року. Ми домовилися про такий механізм», - зазначив Віктор Ющенко. Позиція Президента у даному питанні зрозуміла: він сам доручив уряду до липня узгодити контракти на постачання газу в 2009 році. Адже пріоритетом є зрозумілі та прозорі умови газопостачання,а також деполітизація питання. Президент зазначив, що це є не політичні переговори, і їх мають вести уряди та нафтогазові компанії.

Схоже, це є початком газових переговорів на 2009 рік, а точніше «розвідкою». Сторони висловили свої позиції, тому попереду – довгі перемовини у дво- та багатосторонньому форматі. Росіяни озвучили свою «планку» ціни, що лежить у площині 350-360 доларів за тисячу кубометрів. Об’єктивно Україна не готова платити таку ціну з наступного року. Тому і ціна, і умови транзиту, і умови зберігання в підземних сховищах, і довгострокові відносини між «Газпромом» та «Нафтогазом» є предметом торгів.

І ці торги вже почалися. Реакція української сторони була блискавичною. НАК «Нафтогаз» заявив про політичний характер заяви Лаврова та застеріг про передчасність будь-яких висновків, оскільки формула ціни по-українськи залежить від багатьох інших параметрів – зокрема «від ставок на зберігання й на транзит російського газу територією України». Про готовність до переговорів заявив перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак. За словами посадовця, в поточних переговорах з «Газпромом» обговорюється поетапне підвищення ціни на газ для України в обмін на розумну транзитну політику. Отже, вітчизняна команда була готова до такого маневру російської сторони та має в арсеналі достатньо аргументів для майбутніх складних переговорів.

Можна поглянути на ситуацію в більш широкій площині. Нещодавно Україна досить успішно провела Саміт з питань енергетичної безпеки, де заручилася підтримкою країн Центрально-Східної Європи та Каспійського басейну щодо переходу на європейські стандарти та правила у транзиті енергоносіїв (це стосується і тарифів), а також домовилася про продовження співпраці щодо реалізації великих енергетичних проектів («Одеса-Броди-Плоцьк», НПЗ по переробці каспійської нафти). Окрім зустрічі з президентом Росії, Ющенко провів переговори з президентами Молдови та Туркменістану. І якщо перша зустріч була присвячена політичному та економічному співробітництву, то перемовини з Гурбангули Бердимухамедовим стосувалися саме постачання туркменського газу у 2009 році.

З іншого боку, російська сторона теж укріплює свої позиції. Після масштабних «перетасовок» всередині владної еліти, кремлівські лідери та газпромівські функціонери почали активні дії на арені зовнішньої політики. В ході першого візиту президента Мєдвєдєва за кордон – до Німеччини – були підняті енергетичні питання, зокрема просування проекту Nord Stream. Після зустрічі з Меркель та обговорення «політичних питань реалізації проекту» був несподівано знятий опір балтійських країн. На саміті країн Балтійського моря, що закінчився минулого тижня у Ризі, прем’єр-міністри Латвії, Литви та Естонії зайняли нейтральну позицію щодо майбутнього газопроводу. Розпливчастою виглядала й позиція глав урядів Філяндії та Швеції. Неназваний представник російської делегації пояснив це, як цитує «Независимая газета», «вмінням конструктивно працювати з партнерами».

Отож, Україні теж варто працювати конструктивно та уникати непрогнозованих ситуацій. Особливо тоді, коли в черговий раз мова йде про «борги», «багатократне підвищення ціни», різкий «перехід на європейську ціну» тощо. До слова: за попередньою інформацією, темою співробітництва в СНД у 2009 році може стати саме енергетика.