В Україні спостерігається зниження інфляції – такі обнадійливі новини з’явилися на цьому тижні. Так, за заявою прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, показник інфляції у травні знизився у 2,5 рази порівняно з квітнем. Що ж призвело до такого поліпшення економічної ситуації, і як уряду потрібно діяти надалі, щоб не допустити збільшення інфляції у мабутньому? Свою точку зору стосовно цих питань для "Реальної політики" виклав Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.


Гальмування інфляції є природним
"Я не буду оригінальним, якщо скажу, що гальмування інфляції відбулося завдяки природному сезонному чиннику, тому що загалом у весняний період ціни нижчі, аніж у зимовий. Думаю, що не став виключенням і цей рік. Ціни на деякі продукти безпосередньо зазнають впливу сезонного чинника. Наприклад, яйця – зараз вони значно подешевшали, це і є проявом цього чинника. Сказати, що якісь дії призвели до падіння цін, що це є результатом якоїсь політики, я б не поспішав. З плином часу ми побачимо, чи це дійсно є тенденція, чи просто сезонне зниження цін. Тому поки що я б не втішався такими результатами. Я б, можливо, використав цей час для проведення непопулярних структурних реформ, тому що восени, я переконаний, чинники, які діяли минулої зими, зможуть відновитися. В тому числі може повторитися стрімке зростання цін на енергоресурси, а відтак – і на транспортні та інші послуги.

Зараз проводяться окремі заходи з подолання інфляції. Зокрема, було оголошено - і я сподіваюся, що так і буде, - що посилиться взаємодія і координація Національного банку України та Міністерства фінансів. Зараз бюджетна політика має явну соціальну спрямованість, водночас центральний банк країни застосовує заходи більш жорсткої монетарної політики, і я не впевнений, що це робиться узгоджено. Дуже важливо, щоб дії цих органів дійсно були узгодженими. Вважається, що одним із чинників інфляції в попередні місяці був високий притік капіталів, насамперед, короткострокових. Зараз потрібні обмеження притоку саме таких, можливо, спекулятивних капіталів, не зачіпаючи прямі іноземні інвестицій. Саме для цього потрібна взаємодія монетарних та фіскальних чинників.

Тобто, певні заходи проводяться. Інша справа, що багато з цих заходів нівелюються тим відвертим протистоянням, яке зараз є між гілками влади одного політичного кольору – я маю на увазі Секретаріат Президента і уряд. Мені здається, що негативні інфляційні очікування будуть зберігатися, якщо не буде налагоджено співпрацю саме між Секретаріатом і урядом. Мені здається, це найвагоміша передумова того, що негативні інфляційні очікування будуть зменшуватися – люди відчують, що всі гілки влади, або хоча б ті, що належать до виконавчого спрямування, працюють разом".

Потрібні непопулярні заходи
"Зараз є високими темпи зростання доходів населення, насамперед тих, які безпосередньо не пов’язані з трудовою діяльністю, а отримані за рахунок перерозподілу, за рахунок підвищення мінімальних життєвих стандартів. При цьому частка доходів, яка була перерозподіленою, набагато перевищує рівень економічного розвитку країни. Крім того, в Україні ще не закінчено процес компенсації за вкладами Ощадбанку, причому незрозуміло, чи вистачить для цього коштів, адже з 20 мільярдів гривень, запланованих на ці виплати, 12 передбачалося отримати в результаті надходжень від приватизації. Однак приватизаційний процес не розпочатий, швидше за все, в цьому році він і не розпочнеться як слід. Також вже було оголошено, що перехід на єдину тарифну сітку в бюджетній сфері переноситься на два місяці раніше і розпочнеться у вересні. Це, звичайно, добре для малозабезпечених, але я ще не бачив виваженої оцінки того, в скільки це обійдеться державі, бюджету, всім нам – тому що на це йдуть наші податки.

"Підвищення життєвих стандартів" – звучить дуже гарно. Однак це поки що не забезпечено ресурсами економіки і належить до сфери популізму. Водночас, не зроблено якихось кроків, спрямованих на залучення нових суб’єктів економічної діяльності, насамперед, малого та середнього бізнесу. У 2005 році була започаткована низка гарних ініціатив, спрямованих на дерегуляцію економіку, і за цим вбачалися великі перспективи. Однак, після того відбулося згортання цієї діяльності, і цього року, наскільки мені відомо, жодних ініціатив не було проявлено. Малий бізнес як залишався у пригніченому стані, так, на жаль, і залишається. Однак якраз тут потрібні активні заходи підтримки, можливо, навіть, на податковому рівні, що певним чином знизило б надходження до бюджету і не дало б коштів на популістський перерозподіл, але натомість мало б дуже вагомий вплив на економічний розвиток загалом".