19 червня лідер фракції БЮТ Іван Кириленко повідомив, що БЮТ продовжуватиме блокування роботи парламенту і якщо не будуть виконані вимоги фракції, розпочнеться відлік 30 днів, після якого має бути розпущена ВР. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей «АКСІА»» звернувся до політичних експертів з питанням: «Які існують ефективні варіанти виходу з парламентської кризи?»


Микола Михальченко (президент Української Академії політичних наук):

„Діяльність коаліції залежить не від опозиції, а від самої коаліції. Існує тільки один вихід з цієї ситуації – зусиллями Президента і прем’єр-міністра поновити коаліцію в складі 227 чоловік і поновити більшість. Всі депутати розуміють відповідальність хоча б перед своїми фракціями, про відповідальність перед країною, на жаль, не йдеться. Якщо цього зроблено не буде, то безумовно чергові позачергові вибори абсолютно логічні. Вважаю, що і Президент і прем’єр-міністр можуть досягти такої угоди.

До виборів президентських ще довго, а позачергові чергові вибори нічого не зможуть розв’язати, лише підігріють атмосферу. Тоді всі ці заяви про просування в ЄС залишаться лише деклараціями. ЄС вчора офіційно заявив, що його непокоять стосунки між Президентом і прем’єр-міністром. Це заклик до припинення протиріч і просування вперед”.


Михайло Погребинський (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

„Я думаю перше, що треба зробити – визнати факт існування уряду меншості. Для цього має бути зрозуміла, чітка домовленість і визнання цього представниками демократичної коаліції. На певний час така заява коаліції має заспокоїти і опозицію, мовляв більшості немає, але і іншу більшість створити немає можливості, тому ми працюємо, наприклад, до осені. Така практика існує в європейських країнах. Зараз в Литві працює уряд меншості. І можна голосувати ті речі, які не залежать від політичних принципів.

Партія регіонів намагається продемонструвати те, що коаліції не існує. І це дійсно треба визнати. Я думаю, що якщо б було таке визнання, то Юлія Тимошенко не пішла б на блокування парламенту. В принципі нинішнє блокування в інтересах фактично всіх, оскільки кожний має від того пропагандистський ефект і кожний хоче відтягнути прийняття якихось доленосних рішень.

Щодо ультиматумів і тридцятиденний відлік, то я думаю, що жодні ультиматуми зараз не працюють. Нічого не почнеться доки головні політичні гравці не будуть зацікавлені в тому. Потрібно, щоб зацікавленими були два з трьох: або Ющенко з Тимошенко, або Тимошенко з Януковичем, або Янукович з Ющенком. На скільки я розумію, такої зацікавленості немає. Це означає, що буде ось така тяганина, нічого не відбудеться і вони підуть у відпустку, уряд залишиться в такому стані як є. Отже, радикального виходу (позачергові вибори) немає, а тактичний вихід – уряд визнає, що працює в режимі уряду меншості і є домовленість основних гравців що саме треба проголосувати”.


Олександр Мєдвєдєв (директор політичних програм Центру досліджень політичних цінностей «АКСІА»):

«Три силы сейчас пытаются отыскать ключ к разрешению коалиционного кризиса, и у каждой свое видение развития процесса. Поэтому любые технологические переконфигурации коалиции, без изменения правил власти, сохранят в себе конфликтное зерно. Яценюк не случайно оговорился, что названные им три варианта выхода из сложившейся кризисной ситуации, лежат в одной плоскости. И такое плоское решение – любой из вариантов – не даст искомого результата. По сути, спикер предложил полурешения.

Решение заключается в выходе на новую конституционную модель, в которой норма обязательного формирования коалиции будет пересмотрена. Можно говорить, что выход из кризиса не будет простой перестановкой слагаемых. Предстоит пересмотр и избирательного механизма. Эта кризисная ситуация, когда коалиция существует де-юре, а де-факто она не работает, показывает, что внедрение у нас парламентской системы - это не ближайшая перспектива. На случай подобных кризисов необходим внепарламентский и надпарламентский арбитр. Сегодня эту роль выполняет Президент».


Юрій Якименко (директор політико-правових програм Центру ім. О. Разумкова):

„Найбільш ефективний варіант – відновлення дієздатності цієї Верховної Ради шляхом досягнення домовленостей між де-юре існуючою коаліцією і некоаліційною частиною про те, що певні необхідні законопроекти голосується усіма частинами депутатського корпусу. Це ідеальний варіант, за якого Верховна Рада змогла би відновити своє реноме. Але зрозуміло, що в нинішніх умовах розраховувати лише на добру волю нинішніх депутатів не доводиться.

При конфліктному сценарію є три головні варіанти, які були озвучені спікером. Перший варіант – відновлення фактичної кількості існуючої коаліції. Другий варіант – зміна формату коаліції. І тут так само можливі три варіанти: приєднання Блоку Литвина, створення широкої коаліції, або коаліція БЮТ і Партії регіонів. Але зараз важко реалізувати будь-який. Третій варіант вирішення кризи – дострокові вибори у випадку якщо ВР не працює, або коаліція припиняє свою діяльність. Ефективні варіанти – ті які не передбачають руйнування парламенту. Але ці варіанти як раз і є менш ймовірними. Провідні політичні сили, хоч різною мірою зацікавлені, але готові до такого перебігу подій”.