Вже тривалий час в політичному середовищі циркулюють чутки про наявність певних домовленостей Юлії Тимошенко з російським керівництвом. Заради своїх сподівань посісти посаду Президента України Юлія Володимирівна з готовністю та, вочевидь, без вагань готова зрадити національні інтереси країни, яку так прагне очолити.

В ці заяви було б непросто повірити, якби вони залишалися просто словами. Однак крок за кроком, спостерігаючи за діями прем‘єра, навіть її найближчі соратники починають непокоїтися, бо її інтереси вже починають прямо суперечити інтересам України.

Так було, коли уряд намагався передати дев‘ять облгазів під контроль російського бізнесмена Костянтина Григоришина, а Одеський припортовий завод – «Газпрому». Нагадаємо, що за інформацією «Української правди», у кінцевому списку претендентів на придбання 99,52% акцій ОПЗ нарешті залишились лише три компанії – естонський "Нітроферт", що входить до структур Дмитра Фірташа, фірма "Нортіма" Ігоря Коломойського та російський "ЄвроХім". Причому, участь у конкурсі Дмитра Фірташа, який подав заявку не від української компанії "Рівнеазот", а від естонської "Нітроферт" була на руку Тимошенко. Це мало демонструвати якраз той «чесний та прозорий» характер конкурсу. Але, насправді єдиною причиною участі Фірташа в тендері – це домовленості щодо підтримки конкурсу з партнерами по РосУкрЕнерго – Газпромом.

Цю тенденцію підтверджує скандальне інтерв‘ю голови НАК "Нафтогаз України" Олега Дубини щотижневику «Дзеркало тижня», в якому один з фаворитів Ю.Тимошенко запропонував надати можливість російському «Газпрому» розробляти український шельф та приватизувати українську газотранспортну систему. У чиїх руках вона опиниться в такому випадку – спробуйте здогадатися. Що буде далі – можна побачити на прикладі тієї ж Білорусі, для якій російський газовий монополіст з року у рік підвищує ціну на газ та погрожує зробити країну банкрутом, якщо вона не платитиме «ринкову ціну».

А допуск «Газпрому» на український внутрішній ринок спеціалісти прямо називали капітуляцією та підготовкою «Нафтогазу» до банкрутства, оскільки вже зараз усіх найпривабливіших клієнтів росіяни перетягнули до себе.

І ось тепер, вочевидь, під тиском своїх нових господарів, Юлія Тимошенко у документах зафіксувала свою зраду. Вона видала доручення, яким заборонила голові правління компанії "Укртранснафта" Кирюшину підписувати документи та брати участь у нарадах щодо транспортування нафти трубопроводом Одеса-Броди до окремого рішення уряду. Не будемо окремо зупинятися на тому, що ці дії прямо суперечать Конституції України та Коаліційній угоді. Зазначимо лише наслідки, які нестимуть для України такі ініціативи прем‘єра.

Справа в тому, що аверсний запуск нафтопроводу «Одеса-Броди» готувався декілька років. Сьогодні технічно для проведення цієї операції усе готово. Аверсний напрям роботи Одеса-Броди підтримує Європейська комісія. Азербайджан підтвердив готовність щороку поставляти за маршрутами коридору 5-6 млн. тонн нафти після того, як нафтопровід Одеса-Броди запрацює в аверсному режимі.

Два вітчизняні нафтопереробні заводи, "Галичина" і "Нафтохімік Прикарпаття", можуть одержувати понад 5 млн. тонн каспійської нафти, вже розроблено проекти відповідних договорів. Через цю магістраль "Укртранснафта" готова транспортувати сировину на кордон з Угорщиною та Словаччиною. За кілька місяців буде повністю завершено техніко-економічне обґрунтування маршруту "Одеса – Броди – Плоцьк – Гданськ".

Отже, залишилося лише підписати низку міждержавних документів суто технічного плану. І тоді по монопольному становищу енергетичної імперії буде завдано чергового удару. Зрозуміло, що в цьому випадку це прямо суперечить російським інтересам та цілком відповідає інтересам українським. Україна отримає додаткові гроші від транзиту нафтопродуктів, додаткові робочі місця, та ледь не вперше на практиці перейде до справи диверсифікації постачання енергоносіїв. Але є одна умова – усі необхідні процедури треба провести в цьому році, бо наступного року в країні вже розпочнеться президентська кампанія, а усі вільні обсяги нафти будуть перекуплені конкурентами.

Отже, є ризик, що якщо аверс не запустять наприкінці цього року, то його не запустять ніколи. Тому, заборона Юлії Володимирівни керівництву компанії "Укртранснафта" брати участь у нарадах, а насправді – готувати аверс «Одеса - Броди», прямо та безпосередньо свідчить про роботу виключно на інтереси сусідньої держави.

Що й треба було довести.