Роль аспірину для профілактики серцево-судинних хвороб: користь і небезпека

У багатьох аспірин, або, як він офіційно називається, ацетилсаліцилова кислота, асоціюється з лікуванням простудних хвороб. І, тим не менше, дане показання не є головним для цього препарату. Після того, як була виявлена його здатність впливати на систему згортання крові і запобігати інфарктам та інсультам, він став проривом в медицині.

На сьогоднішній день аспірин вельми популярний серед населення, і мільйони смертей по всьому світу вдалося попередити саме за рахунок регулярного прийому цих ліків. Яка ж роль аспірину для профілактики серцево-судинних хвороб? Що більше: ризик від прийому препарату або потенційна користь і чи є більш безпечні замінники ацетилсаліцилової кислоти?

Результат пошуку зображень за запитом "прийняття таблеток аспірину"

Як працює аспірин

Сьогодні нам хотілося б розглянути роль аспірину, перш за все, в запобіганні серцево-судинних хвороб, найнебезпечнішими з яких є інфаркт і інсульт. Даний препарат впливає на тромбоцити — клітини крові, які забезпечують її згортання. Одна таблетка ацетилсаліцилової кислоти (500 мг), прийнята вранці, позбавляє активності всі тромбоцити на термін близько 7 діб. І це дає можливость знизити ризик появи тромбів, які і є головною причиною ішемічного інсульту і інфаркту міокарда.

Чому ж тоді рекомендують приймати його щодня? Причина в тому, що кістковий мозок щоранку виробляє порцію свіжих тромбоцитів, на які аспірин, прийнятий напередодні, не діє. Саме тому важливим є щоденний прийом цього препарату, а також дотримання оптимального часу доби, коли найкраще пити таблетки (це ранкові години).

Однак жоден лікар не порадить хворому щоденний прийом цілої таблетки аспірину (0,5 г). За результатами проведених досліджень було виявлено, що мінімальна доза препарату, достатня для інактивації всіх тромбоцитів, становить 75-100 мг. Тому зазвичай лікарі рекомендують прийом ¼ таблетки ацетилсаліцилової кислоти, або інших її аналогів, які вже спочатку випускаються в цій безпечнішою дозуванні.

Чим небезпечний тривалий прийом аспірину

Причина небезпеки тривалого прийому ацетилсаліцилової кислоти в її неселективних (невибірковості). Тобто, крім інактивації тромбоцитів, препарат також негативно впливає на вироблення речовин, що захищають різні органи і тканини (шлунок, печінку, нирки, кістковий мозок). Найбільш небезпечним наслідком довгого прийому аспірину є виразкова хвороба шлунка, яка нерідко ускладнюється перфорацією і кровотечею.

Тому, якщо хворому прописаний аспірин для постійного прийому, пацієнт повинен щорічно проходити ендоскопічне дослідження шлунка, дванадцятипалої кишки, здавати загальний аналіз крові і кал на реакцію Грегерсена. Ці обстеження допоможуть вчасно виявити можливі ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту. У деяких випадках виправданий одночасний прийом аспірину і препаратів, які відновлюють стінку шлунка (омепразол, пантопразол, ранітидин та ін.).

Безпечний аспірин: міф чи реальність

З екрану телевізора можна почути про нові лікарські засоби, які в якості діючої речовини також містять ацетилсаліцилову кислоту, проте є менш небезпечними з точки розвитку ускладнень з боку шлунка і кишечника (Кардіомагніл, Аспірин Кардіо і ін). Це досягається шляхом додавання кишечнорастворимой оболонки і солей магнію, які, на думку виробника, сприяють тому, що препарат проходить через шлунок в незмінному вигляді і починає всмоктуватися лише в дванадцятипалій кишці. Таким чином, знижується ступінь прямого контакту аспірину і стінки шлунка, який при тривалому застосуванні збільшує ризик появи виразок, що кровоточать.

Однак багато фахівців вважають це частково маркетинговим ходом, що збільшує продажу таких препаратів. Якщо розібратися в механізмі дії ацетилсаліцилової кислоти, можна зрозуміти, що вона надає блокуючу дію на вироблення речовин, що захищають стінку шлунка. І відбувається це після всмоктування препарату в кров. Таким чином, ніякого місцево подразнюючої дії у нього немає, і ризик появи виразок шлунка однаковий при прийомі будь-якої форми.

До того ж, кишковорозчинні форми абсолютно не підходять в тому випадку, коли необхідний швидкий ефект по інактивації тромбоцитів, тобто при наданні невідкладної допомоги при гострому інфаркті або інсульті. У цьому випадку застосовують звичайний аспірин, так як його ефект починається вже через кілька хвилин. Однак при тривалому прийомі ефективність обох форм препарату зрівнюється.

Показання до профілактичного прийому аспірину

У нашій країні протоколи і стандарти ведення хворих з серцево-судинними захворюваннями передбачають особливі групи людей, яким показаний постійний прийом профілактичної дози аспірину (75-100 мг): Перенесене гостре мозковий кровообіг (інсульт) за ішемічним типом, Перенесений гострий інфаркт міокарда, стенокардія напруги і спокою, Перенесена операція: аортокоронарне шунтування та стентування коронарних артерій, Порушення ритму серця (фібриляція, тріпотіння), Пацієнти, які не мають серцево-судинних хвороб, але знаходяться в групах ризику по їх появі: цукровий діабет, спадкова гіперхолестеринемія, генетична схильність і ін.

Дійсно, переважна більшість людей на прийомі лікаря-кардіолога отримують рекомендацію приймати профілактичну дозу аспірину щодня невизначено тривалий час (тобто, довічно). Так було протягом багатьох років, проте останні наукові дані змушують засумніватися в необхідності цієї профілактичного заходу.

Крапля дьогтю в бочку аспірину

Взагалі, деякі авторитетні фахівці в області серцево-судинних захворювань стверджують, що аспірин можна сміливо починати приймати всім людям старше 40 років. І, тим не менш, на сьогоднішній день це лише окремі експертні думки, які не мають під собою реальних доказів.Що ж з цього приводу вважають найбільші організації в області безпеки застосування ліків?

У 2014 році FDA (Food and Drug Administration), організація, яка у нас відома як Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів в США, проаналізувавши досить великий список клінічних досліджень, проведених в різних країнах світу прийшла до цікавих висновків. Аспірин показав свою феноменальну ефективність в якості вторинної профілактики інсультів і інфарктів у людей, які раніше переносили епізоди цих хвороб. Однак на частоту вперше виникли серцево-судинних подій він ніяк не впливав, за винятком підвищення ризику розвитку специфічних ускладнень (кровотечі, виразкова хвороба шлунка, проблеми з нирками).

Тому вони зробили висновок про те, що даний препарат не варто рекомендувати для широкого прийому навіть в разі, коли людина знаходиться в групі підвищеного ризику (цукровий діабет, несприятлива спадковість). Доктор Роберт Темпл (Robert Temple), заступник директора FDA з клінічних досліджень, в своєму офіційному зверненні стверджує: «Вигода щоденного прийому аспірину без анамнезу« судинних катастроф »не встановлена, в той час як ризики — присутні».До аналогічних висновків прийшли і японські вчені, які в період 2005-2007 рік провели найбільше клінічне дослідження JPPP (Японський проект первинної профілактики).

Вони проаналізували історії хвороб близько 15 тисяч пацієнтів, які отримували низькі дози аспірину з метою первинної профілактики інсульту та інфаркту, і прийшли до схожих висновків.Число хворих, у яких достовірно знижувалася вірогідність розвитку інфаркту, було пристойним, однак висока частота різних важких кровотеч зводила на «ні» цей непоганий показник. По інших ключовими показниками (гострий інфаркт і раптова смертність) взагалі не було отримано позитивного результату.

Які ще ліки застосовують для профілактики інсульту та інфаркту

Проблема профілактики гострих серцево-судинних катастроф хвилює вчених у всіх країнах світу. Ішемічний інсульт і гострий інфаркт міокарда на сьогоднішній день є одними з найбільш частих причин раптової смертності та інвалідності в працездатному віці. Тому весь цивілізований світ вважає за краще шукати заходи, як не допустити хворобу, ніж потім довго і часто безрезультатно її лікувати.

Відповідно, і фармацевтичні компанії випускають різні ліки, які позбавляли б тромбоцити активності і здатності утворювати тромби в найважливіших судинах. Раніше для цього застосовували тиклопідин, пентоксифілін, дипіридамол, проте їх роль на сьогоднішній день досить спірна.

Найбільш виражена дія на тромбоцити надають нові препарати з групи дезагреганти — клопідогрель, ептифібатид, прасугрел. Їх застосовують на додаток до аспірину в тих випадках, коли ризик повторного інсульту або інфаркту дуже високий.

Медицина йде по шляху розвитку профілактики, так як вартість лікування і соціального збитку від хвороби незрівнянно дорожче. Аспірин в кардіології та неврології є найбільш ефективним препаратом для профілактики повторних серцево-судинних подій, які щодня забирають життя великої кількості людей, а інших роблять інвалідами. Однак, з огляду на можливі ризики, показання для прийому повинен визначати лікар, як і тактику лікування аспірином.