Чому позитивне мислення може стати на шляху до досягнення цілей

Близько п’ятнадцяти років тому підприємець Майкл Стозем  почав  свій бізнес з другом, його напарник «намалював» неймовірну картину їхньої майбутньої  успішної справи. Стозем вірив, що це буде саме так. Позитивне мислення, зрештою – це спільний крок до успіху, вірно?

«Позитивне мислення – це те, що притаманне більшості підприємців», – говорить Стозем,  який раніше працював у судноплавній компанії «Maersk», а згодом став консультантом з питань сталого розвитку для великих компаній. «Якщо ви не мислите позитивно, ви  ніколи не почнете свій бізнес».

Але коли бізнес зазнав краху, він засвоїв важливий урок. «Просто бути позитивним і надіятися на щасливу вдачу не спрацює, все це має поєднуватися з реалізмом», – говорить підприємець.

Сила позитивного мислення була керівним принципом для бізнес-лідерів, принаймні з 1936 року, коли Наполеон Хілл видав книгу«Думай і багатій». Через два десятиліття Норман Вінсент Піл написав книгу «Сила позитивного мислення», більше 21 мільйона екземплярів якої було продано  по всьому світу, а не так давно «Секрет» Ронда Берна захопив лідерів, пообіцявши успіх, заснований на позитивному мисленні.

Згідно з вищезгаданими книгами, негативні думки чи сумніви стоять на заваді успіху. Але нові дослідження показують, що навіть позитивне мислення має свої підводні камені. Позитивні думки можуть обмежувати ваш успіх.

Гебріел Еттінген, професор психології в університеті Нью-Йорка, яка написала «Перегляд позитивного мислення. На основі нової науки про мотивацію», виявила, що енергія, яка вимірюється кров’яним тиском, падає, коли люди створюють щасливі фантазії про майбутнє: як знайти роботу або заробити гроші.

«Проблема в тому, що люди не застосовують свою енергію, щоб виконати свої бажання», – говорить Еттінген.

Часто, коли люди фантазують про свої цілі, вони не можуть докласти достатньо зусиль, щоб досягти їх. Еттінген розповідає: «Наприклад, випускники, які мріяли про певну посаду, через два роки після закінчення університету заробляють менше і отримують менше пропозицій роботи, ніж ті випускники, які були сповнені сумнівів і занепокоєння. Виявляється, вони також розіслали менше заяв про прийом на роботу. Ще під час планування майбутнього вони відчули полегкість та розслабленість, а в результаті втратили мотивацію, щоб це дійсно стало реальністю».

Німітa Шах, директор лондонської групи «The Career Psychologist»  каже, що люди часто розчаровуються, коли не можуть проявити свої бажання, вони відчувають себе винними через свої ж негативні думки, побоюючись, що це і є частиною проблеми.

Мрії про майбутнє можуть допомогти створити короткостроковий імпульс, але у довгостроковій перспективі вони лише погіршують почуття людей.

poz-2

Отже, ми повинні турбуватися і думати про найгірше? Це досить жорстоко. «Оптимізм вбудований у людську психіку, – каже Талі Шарот, автор «Схильності до оптимізму»  і директор лондонської лабораторії «Емоційний мозок», яка вивчає вплив емоцій на мозок.  Вона намагалася вивчити вплив негативних подій на емоції, коли наштовхнулася на думку, що люди природно налаштовані мислити позитивно. У своєму першому експерименті вона попросила, щоб люди уявляли майбутні негативні сценарії, такі як розрив стосунків або втрата роботи. Вона виявила, що люди будуть автоматично змінювати негативний  досвід на позитивний, вони скажуть, наприклад, що розлучилися зі своїм партнером і знайшли ще кращого.

Це зруйнувало експеримент Шарот, але вона зрозуміла, що люди мають схильність до оптимізму: «Вони уявляють собі майбутнє краще, ніж минуле».

Щось на кшталт схильності до оптимізму, який Шарот обчислює, існує у 80% населення, незалежно від культури або країни, у першу чергу, це допомагає людям отримати мотивацію. Дослідження також показують, що оптимісти живуть довше і мають більше шансів бути здоровими. Позитивні думки  також можуть стати певного роду пророцтвом. Люди, які вважають, що вони будуть жити довше, у кінцевому підсумку їдять здорову їжу і займаються спортом. Ця схильність до оптимізму допомагає людям існувати за вкрай важких обставин.

Але схильність до оптимізму також має тенденцію до недооцінювання людьми  небезпеки. Ми можемо не розрахувати час чи суму грошей, необхідних для важливого проекту. Зрештою, дуже багато оптимізму –  це небезпечно і може завадити вашому успіху.

Але якщо наша природна схильність полягає у тому, щоб мислити позитивно, знадобиться практика, щоб навчитися трохи негативу, лише для компенсації великої кількості оптимізму.

За два десятиліття досліджень Еттінген розробила інструмент під назвою «WOOP»: бажання, результат, перешкода і план, який з допомогою серії вправ допомагає людям виробити конкретні стратегії для досягнення короткострокових і довгострокових цілей,  поєднуючи позитивне мислення, недоліки та бар’єри. Інструмент дозволяє або знайти шляхи для вирішення питання, або, навпаки, відмовитися від цієї ідеї взагалі.

«Принаймні, можна відкинути певну мету в сторону без докорів сумління, ви можете сказати: «Я все зважив, на жаль, на даний момент це не вписується у моє життя», – говорить Еттінген.

Коли Стозем відкрив компанію «Sprout» кілька років тому, він користувався своїм досвідом, попередніми невдачами у бізнесі. Він обдумав будь-який розвиток подій, враховуючи навіть випадок найгіршого сценарію. А зараз компанія продає 450 тис. олівців щомісяця у 60-ти країнах, результати здивували навіть Стозема.

«Існує багато розмов про те, що власник бізнесу має мати позитивне мислення», – говорить Стозем. Але протилежними до  позитивних є не негативні думки – це лише намагання бути реалістами стосовно того, чого ви можете досягти.