Народився 17 грудня 1947 р. в м. Калуга, Російська Федерація.
Закінчив Московський державний університет за спеціальністю геолог-геофізик, захистив докторську дисертацію на тему «Шахтна геофізика»

В українській політиці М. Я. Азаров з’явився на початку дев’яностих, після того, як у 1984 р. переїхав до Донецьку. Тоді він крутився в «донецькому» клані, що перебував під патронатом Прем’єра Юхима Звягільського – і на цій хвилі потрапив у ВРУ як член Партії праці. Після наступу Л. Кучми на «донецьких» Азаров зміг швидко переорієнтуватися і заслужити прихильність Кучми. Однією з причин призначення Азарова міністром фінансів було бажання Кучми убезпечитись таким чином від «економічного варварства» донецьких. Другий президент боявся, що вони, прийшовши до влади, почнуть дерибанити бюджет. Азаров мав бути гарантом того, що це не станеться. У 2006 році, після майже року політичного небуття, М. Я. Азаров балотувався у ВРУ за списками Партії регіонів. Кажуть, що на той час протиріччя між ним і В. Ф. Януковичем майже стихли, і Азаров начебто знову став членом «донецької» команди, повернувшись практично в той табір, з якого і починав...

"Політика дає збудження і хвилювання футболу в сполученні з елегантністю і грацією літератури, тверду змагальність і можливість знайти друзів в усьому світі" - саме ця цитата Раїси Василівни Богатирьової прикрашає її офіційний сайт. Якщо трохи подивитися вглиб цього висловлювання, місце цієї людини в політичному житті України одразу зрозуміло. Збудження від футболу – реверанс в бік Рината Ахметова, елегантність і грація, які пані Богатирьова роздивилася в літературі – скоріше за все, можливі у творчості Анни Ахметової, поціновувачем творчості якої є Віктор Янукович. Та і тверда змагальність, напевно, теж присвячена опису його натури. Можливість знайти друзів в усьому світі – скоріше за все символізує факт розширення кругозору пані Богатирьової зустріччю з україномовними "регіоналами" Тарасом Чорноволом та Ганною Герман.

Лівобережна берегова лінія Кременчуцького водосховища стала приватною територією Губського. Місцеві жителі влаштовували акції протесту і здавалося, що після відходу Л. Кучми ситуація може вирішитися справедливо. Кучма пішов, а Богдан Губський різко став "помаранчевим", вірніше, "біло-серцевим". Тепер приватну власністю Губського - берег Дніпра - охороняють автоматники, які і розганяють "сторонніх" громадян.

Олег Дубина звик працювати в складних і навіть екстремальних умовах. В свій час він за досить короткий час вивів із кризису Алчевський меткомбінат. Щоправда, для того, щоб знову зробити рентабельним підприємство, яке обросло масою посередників-паразитів, йому навіть прийшлось завести озброєну охорону. Втім, на думку ряду аналітиків, Дубині навряд чи вдасться кардинально поправити справи в НАК "Нафтогаз Україна", враховуючи сьогоднішній стан компанії та його заангажованість у велику політику.

Василь Олексійович – представник парламентської когорти професійних сільгоспробітників. Мало хто знає, що пан Кисельов за освітою пасічник та садівник. Окрім того, маючи сільськогосподарську освіту, він вів дуже активну діяльність у Верховній Раді V скликання, будучи членом різноманітних тимчасових робочих груп. Відомим широкій громадськості Василь Олексійович став після трагічної загибелі Євгена Кушнарьова – одного з провідних «спікерів» Партії регіонів. Подейкували навіть, що сааме пан Кисельов проходив своєрідний кастінг у на заміщення ролі речника цієї політичної сили.

Анатолій Кінах народвся 4 серпня 1954 року у с. Братушани Єдинецького району Молдовії. Це село було засноване запорозькими козаками, і рідні мова та культура оберігалися там кілька століть, тому той факт, що А.Кінах – українець за національністю, не викликає жодного здивування (поряд з цим, українську мову пан Кінах вивчив лише близько 1995 року). Вчився Анатолій Кирилович у Санкт-Петербурзі (тоді - Ленінграді), трудову діяльність розпочав на суднобудівному заводі у Таллінні, а у 1981 переїхав працювати у Миколаїв. Саме тут, на суднобудівному заводі "Океан", і розпочалася його політична кар’єра.

Віктор Володимирович Медведчук.

Народився 7 серпня 1954 року в с. Почет Абанського району Красноярського краю, Російська Федерація.

З дитинства Віктор Медведчук хотів працювати у правоохоронних органах. Частково ця мрія здійснилася.
Віктор Володимирович став адвокатом, якому доручали захищати дисидентів. Вважається, що його адвокатство - одна з причин смерті В. Стуса.

У кінці 1990-х років у Віктора Медведчука почали складатися непогані відносини з Президентом Л. Кучмою, які досягли кульмінації в призначенні Віктора Володимировича Головою Адміністрації Президента у 2002 році. На цей час з СДПУ(о) уже вийшли В. Балога, О. Зінченко, П. Порошенко та інші відомі особи. Медведчука звинувачували в авторитарності і сильному тиску на членів СДПУ(о). Саме будучи Головою АП Віктор Вікторович досяг піку своєї відомості – але з сильним негативним відтінком. До нього причепилося прізвисько «Сірий кардинал», а Адміністрація Президента стала відома як фільтр, через який проходила вся інформація від і до Л. Кучми. Сам Кучма, за даними деякими джерел, високо цінував хватку В. Медведчука, але вважав його жорстокою та безпринципною людиною, яку не можна випускати з-під контролю...

Ярослав Мендусь – людина, яка багато говорить, але не любить, щоб говорили про неї. Будучи впливовою особою у Соціалістичній партії України, він намагається всіляко вігородитися від публічності, але при цьому привертає до себе увагу, розказуючи з трибуни Верховної Ради анекдоти про Президента. Які причини такої поведінки? Можливо, це ще одна витончена політична гра, майстром яких є пан Мендусь, один з головних «комбінаторів» Соціалістичної партії, таємний радник Олександра Мороза?

Пройде багато часу, але пам’ять про Святослава Піскуна бесперечно буде продовжувати жити в серцях українського народу. Пам’ять не про його досягнення, регалії чи інтриги – про те, як Святослав Михайлович тричі обіймав посаду генпрокурора, тричі був звільнений, однак так ніколи і не припиняв боротися за місце в зручному кабінеті зі шкіряними кріслами на четвертому поверсі головної будівлі Генеральної прокуратури України...

Зірковий час для Рудьковського наступив у вересні 1994 року, коли він подав заяву з проханням прийняти його на роботу в адміністрацію Президента Кучми. Варто зазначити, що до заяви з проханням прийняття на роботу Рудьковський долучив власноруч написану автобіографію, в якій зізнався, що на той момент не закінчив жодного вузу. Нестримний кар’єрний злет "молодого і зухвалого" мало не перервав тодішній глава АП Дмитро Табачник, поставивши резолюцію, якою визнав Рудьковського непридатним до цієї посади. Проте, вміння писати, хоча і безграмотно, виявилося цілком досить, щоб Рудьковський зайняв важливу державну посаду.

Михайло Погребинський в одному з інтерв’ю у 2002 року зазначав: "Єдине, що Микола Томенко вміє… Ми точно знаємо, що те, що він спрогнозує, буде навпаки". Інші політологи заявляли, що в своїх прогнозах Микола Томенко "помиляється набагато частіше, ніж Гідрометцентр". Сам Томенко своїм найбільш вдалим прогнозом вважає те, що він передбачив, що точно пройде до парламенту у 2003 році, не зважаючи на 62 місце в списку.

Життя Василя Петровиче сповнене метаморфоз - недосвідченим студентиком він став одразу після випуску заступником директора, а потім і директором радгоспу. Та коли, здавалося, досягнуто того, до чого можна було прагнути, пан Цушко зовсім несподівано опинився...в Верховній Раді. Як виявилося, цьому свому захопленню він приділив найбільше часу - стільки він не залишався навіть в Одеській облдержадміністрації. Досить важко зрозуміти поєднання сільськогосподарської освіти, економічної практики, державної служби та захоплення вином...Та Василю Петровичу все це дається досить легко...

Михайло Васильович Чечетов – один із заступників голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді V скликання (на момент написання статті - вже нечинної). Його кар’єра здається цілком звичайною, як для середнього політика, за винятком дуже яскравого штриху – у 2003-2005 роках В.М.Чечетов очолював Фонд державного майна. За період його перебування на цій посаді було проведено низку найбільш резонансних за історію України приватизацій – "Криворіжсталі", Нікопольського заводу феросплавів та ін. Витяги з протоколу допитів пана Чечетова свідчать про те, що Михайло Васильович цілком свідомо йшов на такі порушення...

На рахунку народного депутата Чорновола, один законопроект (на пару зі Тарасом Стецьківим) та активна участь в численних акціях протесту й опозиційних мітингах, у тому числі й "Україна без Кучми" в 2001 році. Під час проведення акцій найбільше запам’ятався епізод із топтання Тарасом ногами української символіки і квітів біля пам’ятника Шевченку в Києві, показаний усіма вітчизняними телеканалами.

Нестор Шуфрич – безперечно, один з найбільш скандальних українських політиків. Дехто називає його «українським Жиріновським». Відомою є його надзвичайна експресивність та нахабність, однак багато хто визнає у Шуфрича наявність свого роду харизми, обумовленої тим, що Нестор Іванович завжди глибоко вірить в те, що говорить – що б саме він не говорив...
Чутки про романи Шуфрича ходять постійно, раніше – коридорами Верховної Ради, тепер – Міністерства надзвичайних ситуацій. Найбільш відомий, але, звичайно ж, так і не підтверджений – роман Нестора Івановича з Юлією Володимирівною Тимошенко...