Кремль не достиг целей той войны, к которой готовился даже не месяцы, а годы. Ни цели-максимум — свержения Саакашвили, ни цели-минимум — расчленения Грузии, блокирования ее коммуникаций. Единственный, кто в результате выиграл, был южноосетинский режим, который не смог преградить путь грузинам, но смог потом за спиной российских войск окончательно решить грузинский вопрос в одной отдельно взятой Южной Осетии.

Маючи потужний владний ресурс Юлія Тимошенко тільки розпочала боротьбу за портове господарство. На початку червня уряд на своєму засіданні схвалив "Стратегію розвитку морських портів України на період до 2015 року", яка створює умови доступу приватного бізнесу до наших портів. Чий це буде бізнес – не важко здогадатися. Так, певні види на вугільно-рудний термінал №7 порту "Південний" має Костянтин Жеваго.

Гальмування інфляції зараз відбулося завдяки природному сезонному чиннику. Цей час можна використати для проведення непопулярних структурних реформ, оскільки восени зможуть відновити свою дію ті негативні чинники, які діяли минулої зими. Зокрема, потрібні кроки, спрямовані на залучення нових суб’єктів економічної діяльності.

Тимошенко досягнула певних таємних домовленостей із керівництвом РФ: з одного боку – прямий допуск Газпрому на ринок України та його подальша експансія; з іншого – можлива політична лояльність Кремля до Тимошенко або домовленості про певний розподіл ринку між Газпромом та структурами підконтрольними Тимошенко.

Так звані «антиінфляційні закони», Юлії Тимошенко насправді лише стимулюють імпорт. Завтра її зусиллями Україна буде завалена іноземним імпортом, вітчизняне виробництво збанкрутує та втратить зовнішні ринки, а люди опиняться на вулиці. На жаль, причина такої особистої ненависті Юлії Володимирівни до національного виробника залишається невідомою.

Начало современной картелизации экспортеров стратегических товаров положили в свое время нефтяные державы, создав ОПЕК. Уже несколько лет в картель пытаются объединиться экспортеры газа. В последнее время стратегическим и все более дорогим товаром становится продовольствие. В этой связи страны-экспортеры сельскохозяйственной продукции тоже задумываются о картелях.

Cамая серьезная экономическая проблема связана с тем, что Кремль в значительной мере подорвал основополагающие права собственности. Результатом становится нечто вроде санкционированного государством рэкета, носящего, по сути, феодальный характер. Дмитрий Медведев, новый президент Росии не сможет повысить жизненный уровень россиян, пока само государство не осознает, что оно является проблемой, а не ее решением.

Двокімнатну квартиру на березі Червоного моря в Хургаді можна придбати за $50-60 тисяч. За 68 тисяч доларів пропонують апартаменти площею близько 160 квадратних метрів. Після таких відповідей українці зазвичай лише пригнічено хитають головами, адже за аналогічну суму в Києві можна придбати лише кімнату в комунальній квартирі або гуртожитку на околиці.

Підприємці не знають, на що може піти Тимошенко в своєму намаганні приборкати інфляцію, і вони не зацікавлені в тому, щоб прем’єр "досліджувала" ланцюг ціноутворення. Фактично, вони прийняли рішення на користь того, щоб втратити на прибутках, але забезпечити собі спокійне життя.

Трапилося найгірше, власне те, проти чого так гаряче виступають прихильники БЮТ і сама Тимошенко: поєднання бізнесу, влади і політики в одному. А заплатять за це ті самі бізнесмени, які у свій час стояли на Майдані, а нині голосно підтримували "нашу Юлю". Звісно, це прикривається благородними гаслами наповнення бюджету і боротьби з корупцією. Однак якщо відійти від гасел до практики, бачимо ту саму "азарономіку", але у виконанні не сірих чиновників, а яскравих бізнесменів з оточення ЮВТ.

Створення в Україні нової комерційної установи, яка має відповідати за облік та обслуговування усіх цінних паперів, може звести нанівець багаторічні результати роботи з централізації Національної депозитарної системи на базі вже існуючого державного депозитарію. Активна підтримка альтернативного плану розвитку вітчизняної облікової системи з боку регуляторів ринку – ДКЦПФР та НБУ – на думку експертів, призведе до того, що український фондовий ринок залишиться без організованої належним чином інфраструктури обліку прав власності та розрахунків за угодами з цінними паперами.

Костянтин Кузнєцов, провідний експерт економічних програм Центру ім. О.Разумкова, розповідає про зміни, які принесе вступ до СОТ для підприємств малого та середнього бізнесу та для українських споживачів, а також про дії, які мають бути зроблені українською владою у цьому контексті. Також експерт торкається теми приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС. " У 2006-2007 роках владою виділялося лише 1 мільйон 800 тисяч гривень на програму підтримки розвитку малого та середньго підприємництва. Це дуже незначні кошти і це свідчить про те, що минулими роками влада не турбувалася підготовкою малого та середнього бізнесу до праці в нових реаліях".

З одного боку, Україна на практиці довела свою політичну відповідальність як важливої транзитної держави на євроазійському просторі. З іншого – наш мінімально необхідний рівень національної енергобезпеки все ще залишається віртуальним. Це стосується практично всіх енергетичних галузей, в тому числі, нафтової, газової, ядерної.

Забудовник змушений закладати ризик того, що в нього землю відберуть, у вартість об’єкту, який він будує. Звідси й не адекватне якості зростання ціни. Тому треба від гучних заяв перейти до конкретних кроків у вирішенні земельного питання. Це допоможе вивести ринок на новий рівень якості,це суттєво збільшить пропозицію, за наявності дешевого кредитування це збільшення пропозиції не призведе до збільшення ціни, і все буде збалансовано. Інакше наслідки будуть негативними.

Якщо Тимошенко хоче виконувати свої соціальні обіцянки, це можливо лише за однієї умови – скорочення витратної частини бюджету та її оптимізація в сенсі саме спрямування частини фінансових потоків на соціально-економічні програми. Інтерв’ю з провідним експертом економічних програм Центру Разумкова Костянтином Кузнєцовим.