Нашим політикам не варто зараз перегравати назад. Попереду зима і на переправі коней не міняють. Україні потрібно спокійно перезимувати. Крім того, Росія вже публічно заявила, що підписання договору з Україною означає стабільне, надійне постачання газу до Європи у 2008 році.

Регулярні повідомлення про збільшення або незначні виплати України державних заборгованостей, здавалося б, відійшли давно у минуле. Разом з самими часами «темних 90х». Повідомлення ж наприкінці минулого місяця про фінансове самопочуття України у міжнародних запозиченнях змусило знову пригадати ті роки. Тож чи повертається Україна назад у своєму розвитку, чи просто переживає черговий «обов’язковий» етап?..

Всі ці процеси є інертними. Вони не є локомотивними, чи динамічними, чи ініціативними. Суспільство і економіка держави з цього нічого не отримає. Зрозуміло, що нова Верховна Рада на перших своїх засіданнях буде займатися суттєвою переробкою і бюджету, і Податкового кодексу. Я розумію, що Партія регіонів готувала зі своїми партнерами по попередній коаліції бюджет "під себе", тому зміни статей бюджету, фінансових показників будуть дуже болісно ними сприйматися. Відповідно, ми очікуємо серйозне загострення, і політичне, і економічне... Інтерв’ю з провідним експертом економічних програм Центру ім. О.Разумкова Костянтином Кузнєцовим.

Почувши про борги, які має компанія "УкрГаз-Енерго" перед "Газпромом", український уряд проявив просто-таки неймовірну швидкість у врегулюванні газового питання. Відразу наступного дня міністр палива та енергетики Юрій Бойко вилетів до Москви, а ще через день заспокоїв українців – конфлікт вичерпано. Насправді цю заяву можна трактувати по-іншому: пастки для нового уряду розставлено...

Економіка в період передвиборчої кампанії – питання, як відомо, болюче. Політичні сили змагаються між собою за те, чиє бачення економічної політики найбільше відповідає інтересам та очікуванням громадян. При цьому вони не оминають і взаємних звинувачень. "Реальна політика", з метою виявити, яким ж в реальності є економічне становище України, презентує інтерв’ю з Ігорем Бураковським, директором Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, професором Національного університету "Києво-Могилянська Академія"...інтерв'ю

Після призначення 6 жовтня минулого року Андрія Деркача на посаду президента "Енергоатому" процес створення "Укратомпрому" зазнав трансформації. Андрій Леонідович всупереч низці нормативно-правових актів обійняв посади керівників двох господарюючих суб’єктів одночасно: гендиректора ДК "Укратомпром" і президента НАЕК "Енергоатом". 4 червня Андрій Деркач (в амплуа гендиректора державного концерну "Укратомпром") зустрівся з керівником Федерального агентства з атомної енергії Російської Федерації С.Кирієнком, було підписано Протокол про наміри співпраці в сфері використання атомної енергії у мирних цілях, який передбачає орієнтування України на російські атомно-енергетичні технології та використання підприємствами РФ української сировинної та промислової бази. Якщо скласти всі шматочки мозаїки, вийде досить нехитра схема відчуження державної власності в інтересах або, як мінімум, за участю іноземної держави...

Українські покупці потроху освоюють нову ринкову культуру – окрім ціни українці сьогодні здебільшого згодні платити і за гарний сервіс. Втім цікаво, що трапилося б з економікою будь-якої країни, якщо б споживачів змусили доплачувати за приємність спілкування з продавцями і купувати товари лише в одному магазині? Саме на таких драконівських правилах змушена сьогодні виходити на ринок за покупками Україна…

«Нове керівництво компанії звільняє з роботи академіків Української нафтогазової академії. Їх місця займають «менеджери» з вулиці…» - йдеться в листі, котрий потрапив до редакції «Реальної Політики».

В часи “Помаранчевої революції” одним із головних лозунгів і обіцянок кандидата в президенти Віктора Ющенка стала реприватизація “Криворіжсталі”. Після приходу нової влади, підприємство повернули державі. А потім відбулася показова приватизація на аукціоні, в результаті якої його було продано за ціною, що у вісім разів перевищувала попередню. Тоді усім здавалося ніхто більше не посміє, прикриваючись приватизацією, так нагло вкрасти у народу ціле підприємство. Та, як каже народна мудрість: «Не так сталося, як гадалося»

Енергетична сфера в Україні залишається однією з найбільш вразливих і нестійких до зовнішньополітичних впливів. Відсутність Енергетичної стратегії України як справжнього, а не фіктивного стратегічного документу, велика кількість тіньових схем з відмивання коштів і відсутність чітких правил гри на ринку роблять українську енергетику сферою правління "обраних", де завжди перетасовується одна і та сама колода топ-менеджерів, куди залучено невелику кількість "посвячених" людей, і яка є абсолютним "темним лісом" для пересічного українського громадянина, не кажучи вже про іноземного інвестора.

Рейдеры используют самые изощренные методы захвата, ведь рентабельность их бизнеса иногда превышает 500%. Самыми известными методами рейдерских захватов предприятий являются скупка акций, спланированное банкротство, реструктуризация, корпоративный шантаж и дискредитация предприятия. «Поиск пригодного для захвата объекта — дорогое удовольствие: рейдерами «отрабатывается» 100-200 предприятий, оценивается влиятельность ее собственников», — объясняет директор компании «ТАС-Консалтинг» Ярослав Ломакин. ...

Вслед за изменениями в структуре правления НАК «Нефтегаз Украины», по всем законам порочного круга, произошла цепная реакция и в наблюдательном совете ее «дочки» - компании АО «Укрнефть» - основной структуры в Украине, занимающейся добычей не только нефти, но и газа.

Обсуждение проблем рейдерства никогда не было прерогативой «кухонных посиделок», поскольку исторически так сложилось, что рейдерство – дело тихое, и о нем никто не знает до тех пор, пока оно не начинает угрожать национальной безопасности.